Той, хто навчив світ рахувати ВВП. Постать в історії та сучасності
Складно уявити, але саме українець навчив світ рахувати ВВП! Саймон Сміт Кузнець (Семен Абрамович Кузнець) – громадянин США родом з України у 1971 році став Нобелівським лауреатом з економіки. Найбільшою пристрастю Саймона була дослідницька діяльність та викладання.
Здобувати вищу освіту хлопець пішов у Харківський комерційний інститут, який ліквідували вже через 2 роки. Незважаючи на такий короткий строк, Саймон отримав настільки ґрунтовні знання, що у віці 19 років зміг очолити відділ статистики праці у раді профспілок Української радянської республіки. Згодом, разом з молодшим братом, через Польщу він емігрував до Америки.
Потрапивши до США, майбутній вчений відразу записується на курси з вивчення англійської мови. Лише через декілька місяців вступив до Колумбійського університету. Місцеві професори були враженні, що юнак зміг отримати таку хорошу освіту на Батьківщині. Університет Кузнець закінчив магістром з економіки, згодом отримав і докторський ступінь.
Цікаво, що батько економічної статистики, у дитинстві не дуже любив математику, і отримував з цього предмету трійки і четвірки. Принаймні, так свідчать архівні журнали успішності з Рівненьскої гімназії, де навчався Саймон.
У віці 26 років юний емігрант з України очолив Комітет з економічного зростання у Національному бюро економічних досліджень (НБЕД). Одночасно, Кузнець був професором Гарвардського університету, викладав у Пенсильванському університеті, університеті Джона Гопкінса, також був почесним доктором багатьох американських вузів, зокрема, Прінстонського, Колумбійського, Пенсільванського університетів. Його докторанти, Мілтон Фрідман та Роберт Фогель, стали нобелівськими лауреатами в області економіки.
Одним з найбільших досягнень вченого стала розробка загальноприйнятого показника «валовий національний продукт (ВНП) на душу населення», який і сьогодні використовують у всьому світі для порівняння економічного розвитку країн. Уперше такі розрахунки для конгресу США Саймон провів у 1934 році, а вже через десять років, у 1944-му, це стало загальносвітовою практикою.
Спершу для США, а потім і для інших країн, йому вдалось встановити ряд економічних закономірностей. Наприклад, так звані «цикли Кузнеця», за якими кожні 20-22 роки відбувається зростання технічного прогресу, населення та національного доходу. За ними, однак, неодмінно слідує спад. Ще одна закономірність отримала назву «закону Кузнеця» для економіки країн, що розвиваються. Вона свідчить, що в перші десять років розвитку нерівність у розподілі доходів буде різко зростати, потім з’являться тенденції до вирівнювання.
Саймон першим з економістів, ще у 60-х роках минулого століття розкрив роль людського фактора в якості однієї зі складових економічного зростання. Він стверджував, що саме люди, з їх майстерністю, досвідом і спонуканнями до корисної економічної діяльності, є найбільшим капіталом країни.
Саймон Кузнець став третім лауреатом Нобелівської премії в галузі економіки за «емпіричне обґрунтоване тлумачення економічного зростання, яке привело до нового, глибшого тлумачення економічної та соціальної структури і процесу розвитку в цілому». Так пізно, тільки 1971-му році, Саймон отримав премію через те, що довгі роки економіку взагалі не вважали наукою. Тільки через 73 роки після заснування цієї міжнародної нагороди, в 1968-му році, присудили першу Нобелівську премію в області економіки і приурочили її до 300-річчя Швейцарскього банку. Виступаючи на церемонії вручення премії, член Королівської академії наук Бертіль Готтхард Улін, в майбутньому сам нобелівський лауреат, сказав: «Професор Саймон Кузнець постійно прагнув у своїх роботах дати кількісне визначення економічних величин, що відносяться, перш за все, до процесів соціальних змін. Він оперував величезним емпіричним матеріалом, який піддавав настільки глибокому і ретельному аналізу, що цей матеріал іскрився чудовими думками, і давав зовсім нове освітлення економічної поведінки і тенденцій розвитку».
Незважаючи на те, що економіст постійно казав, що родом з Харкова, народився він насправді в Пінську, що в Білорусії. Пізніше, мати разом з дітьми перебралася в Рівне, де жила до заміжжя, а батько залишився у Пінську, звідки емігрував до США. Тільки в 1922 році Саймон уперше за 12 років зустрівся з батьком.
Геніальний вчений-економіст помер 8 (10) липня 1985 року в Кембриджі.
Тетяна Кострикіна
Читайте також: Український Жюль Верн. Постать в історії та сучасності
1289 всього переглядів, 1 сьогодні
