Донбас: назвали речі своїми іменами
18 січня Верховна Рада нарешті проголосувала за законопроект про реінтеграцію Донбасу. Хоча, за словами керівника Центру політичного аналізу «Пента», Володимира Фесенко, варто уточнити назву, цей закон радше про деокупацію Донбасу, оскільки про реінтеграцію там майже не йдеться.
Розмірковує Тетяна Кострикіна.
Одним з найважливіших пунктів закону є пряме визнання Росії агресором, а окремі райони Донеччини та Луганщини – окупованими. Чому це важливо і для чого потрібно? По-перше, «називали речі своїми іменами». По-друге, всі дії України на цих територіях розцінюються, як стримування і відсіч російській збройній агресії на підставі статті 51 Статуту ООН, яка визначає право країни на самооборону. По-третє, таке визначення допоможе нашим правозахисникам на міжнародному рівні. Ну, і Росії тепер не вдасться ввійти на Донбас під виглядом миротворчої місії. За законом, та й за логікою, країна-агресор не може бути миротворцем. Крім цього, тепер значно легше вирішуються питання щодо надання Україні зброї – як жертві російської агресії.
Другий важливий момент – це визнання певних територій окупованими. Дотепер Україна відповідала за все, що відбувалось на цих територіях: несла юридичну відповідальність за всі руйнування, жертви, знищення цивільних об’єктів, порушення прав людини, злочини. Логічно, що по завершенню АТО Україна могла б отримати навалу судових позовів від громадян з вимогами відшкодувати завдані збитки. При цьому жодного права перекласти цю відповідальність на сторону-винуватця, тобто Росію, не було. А як інакше – Україна «воює зі своїми терористами, а ми ні до чого».
Відтепер же всю юридичну відповідальність за все, що відбувається на тепер вже офіційно окупованих територіях несе відповідно сторона агресор – Росія. Це полегшує роботу правозахисникам, які збирають інформацію щодо порушення прав людини та планують передати зібрані матеріали до Міжнародного суду.
Також цим законом встановлено інші принципові положення:
– відповідальність за всю завдану матеріальну чи моральну шкоду, завдану Україні, перекладається на Російську Федерацію;
– всі особи, які беруть участь у збройній агресії або залучені до участі в окупаційній адміністрації РФ, згідно з чинними законами України та міжнародного права несуть за це кримінальну відповідальність;
– окупація Донбасу є нелегітимною та тимчасовою і не створює для РФ жодних територіальних прав;
– всі юридичні акти (крім довідок про народження та смерть), видані окупаційної адміністрацією РФ на окупованій території, є нечинними та не створюють правових наслідків;
– Україна не несе відповідальності за протиправні дії РФ на окупованій території;
– усі силові формування в зоні АТО підпорядковуються ОЗСУ – Об’єднаному оперативному штабу Збройних Сил України.
«Місцем спотикання» в цьому законі для депутатів стало положення, згідно з яким відтепер правила перетину лінії розмежування громадянами визначатиме Кабмін замість СБУ. А рішення про обмеження пересування прийматиме командувач об’єднаних сил. Деякі депутати виставили це в такому світлі: закон передає всі торгові функції в руки військових. Хоча, по факту, як говорить політолог Тарас Чорновіл, в законі йдеться про ті 50 кг ваги особистого багажу, які громадяни можуть мати при собі при перетині лінії розмежування. Цілком можливо, що деякими з цих товарів громадяни можуть «приторговувати», та цього закон не забороняє. Але в законі не йде мова про торгівлю. За думкою Чорновола, такими процесами мусять керувати саме армійці, а не митники. Оскільки не відбувається перетину кордону, громадяни перетинають лінію розмежування і перевозять товари для особистих потреб.
Ще один момент страшенно наполохав депутатів – розширення прав Президента як Головнокомандувача. Деякі говорять, що це дасть можливість йому застосовувати ЗСУ не лише для захисту від зовнішньої агресії, але й у якості важеля впливу на політичні процеси в країні. Інші ж стверджують, що таким чином значно скоротиться час прийому необхідних рішень. Політолог Т. Чорновіл говорить, що на території, де ведеться війна, не варто гратись у демократію. «У законопроекті є чітка логіка, посилання на ст. 51 Статуту ООН, де говориться про оборонну, а не агресивну війну. Цим законом депутати дали зрозуміти, що на Сході України триває війна. Коли ж Верховна Рада підтверджує, за поданням Президента чи ні, факт участі України у війні, вона надає Верховному Головнокомандувачу низку повноважень. Депутати виконали конституційну функцію, визнавши факт війни. Тому немає чому обурюватися», – зазначив політолог в студії Politeka Online.
«Сенс цього закону – зафіксувати статус неконтрольованих територій як тимчасово окупованих, а також факт російської агресії і того, що нинішня ситуація є наслідком російського втручання. Це важливо для того, щоб відстоювати українські інтереси у міжнародних судах», – зазначає й політолог Володимир Фесенко.
Насправді прийняття цього закону є важливим і з точки зору самоповаги. Стільки років наші військові гинуть, воюючи з невизначеними своєю ж власною державою «терористами» в ході проведення АТО. А по факту весь цей час йде справжня війна. Якщо ж сама Україна не визнавала цього, то чого ми очікували від інших країн?!
“По-перше, це акт самоповаги. Акт формулювання того, якої шкоди зазнала Україна. Це акт, на підставі якого… не задовольняти матеріальні претензії Росії в інших сферах і в інших ситуаціях. Це акт, який чітко засвідчить, що… це не внутрішній конфлікт, а міжнародний конфлікт. Цей документ має бути поширений в Організації Об’єднаних Націй як офіційний документ Генеральної асамблеї”, – повідомив суддя Міжнародного кримінального трибуналу з колишньої Югославії Володимир Василенко.
Реакція Західних держав на цей закон досить стримана, оскільки його прийняття не стало для них сюрпризом. Німецький уряд лише зазначив, що перевірить цей закон на відповідність Мінським домовленостям. Україна стверджує, що закон не тільки не суперечить, але й сприяє подальшій імплементації домовленостей.
«Закон про реінтеграцію не лише фіксує реальність – окупацію, вводить певну міжнародну термінологію, як то “ефективний контроль”, але й направлений на вирішення низки гуманітарних питань, а отже – апріорі не вибивається з логіки мирного врегулювання ситуації на Донбасі» – написала на своїй сторінці у Facebook віце-спікер українського парламенту Ірина Геращенко. За її словами, «Всі розмови, що він перекреслює мінські домовленості – це словоблуддя й спроби перекласти з хворої голови на здорову. Це щоденне порушення режиму тиші й постійні обстріли українських населених пунктів і позицій військових, вбивства наших солдатів і цивільного населення перекреслює мінські угоди, а не закон про реінтеграцію».
У Москві ж вважають інакше. Путін навіть скликав раду нацбезпеки з приводу прийняття Україною закону про реінтеграцію Донбасу. Що саме там обговорювали і які це матиме результати для нас, передбачити важко.
Поки що остаточний текст закону ще не оприлюднений, а результати від його прийняття стануть відчутними згодом. На думку експертів, цей закон містить в собі однозначно більше позитивних і дійсно важливих моментів, ніж якихось проблем. Загалом в основному тексті таких проблем взагалі не вбачають. Як висловився Т.Чорновіл: «Його потрібно лише трошки «почистити»».
Нагадаємо, що закон про реінтеграцію Донбасу було прийнято 18 січня цього року. За його прийняття проголосувало 280 депутатів, Опоблок голосував «проти», Юля Володимирівна Тимошенко з найближчими соратниками просто вирішила пропустити це голосування.
Читайте також: Панікувати не варто: кору у місті немає. Про стан вакцинації у Первомайську
1637 всього переглядів, 1 сьогодні
