Звання Героя України — Сікорському Роману: підтримайте петицію на сайті Президента
На сайті Президента України є петиція про присвоєння звання Героя України Сікорському Роману Олеговичу — посмертно. Рідні українського захисника звернулися до редакції, щоб розповісти більше про військового, який поклав своє життя, захищаючи нас із вами, та попросити всіх підтримати петицію.
Петицію на сайті Президента України створив Ростислав Тімановський, а до редакції Гард.City звернулася сестра загиблого героя Анастасія.
Підписати петицію можна за посиланням.
На тому полі поліг цвіт нації
«Сікорський Роман Олегович народився 3 вересня 1998 року у Миколаївській області, у селі Красненьке, — пише Анастасія у листі до редакції. — Все своє життя був пов’язаний з технікою і ніколи не було ніякого натяку на армію. Працював за освітою, яку здобув у Первомайському НУК (механік), мав від цього задоволення, однак з початком повномасштабного вторгнення все змінилось. Рома ставав все серйознішим, хлопець, який завжди всіх веселив і вселяв надію, почав закриватись у собі. В цей час він вже їздив до військомату, щоб підписати контракт. Оскільки Рома ніколи не був в армії і мав проблеми зі здоров’ям, то спочатку отримав відмову.
Потім все ж підписав контракт з Житомирською військовою частиною. З 29 серпня 2022 року почалась його військова стежина. Роман при першому ж формуванні підрозділу пішов служити в розвідувальний батальйон. Він і не міг по-іншому, тому що дуже пишався своїм дідом, який був розвідником під час Другої світової. І поїхав Роман до Мар’їнки, де прослужив до кінця грудня 2023-го, а з 6 січня 2024 перевівся до 82 десантно-штурмової.
22 січня прийшли списки людей на завдання. Там було п’ятеро хлопців, двоє із яких відмовились, і тоді Роман сказав: «Я піду! Бо як же ми маємо перемагати, якщо ніхто не буде ходити?» І він пішов, не знаючи, що це його останнє завдання. На Романа скинули з дрона гранати. Коли побратими намагалися врятувати його, то він відігнав їх зі словами: «Йдіть, хлопці, і рятуйте себе».
Ось так закінчилось життя молодого чоловіка, який вже ніколи не дізнається, що це таке: бути подружжям, бути батьком. Юнак, який міг би жити, бо такий щирих людей, як він, дуже мало на цьому світі. На тому полі поліг цвіт нації, тож не дозвольте, щоб він був забутий».
Читайте також: У Первомайську створили сервісний центр для ветеранів: як працює це рішення
3711 всього переглядів, 5 сьогодні
