Як достукатися до українців, аби вони перестали палити сміття
Певно, цим питанням переймаються й алергіки, й астматики, проклинаючи день і час, коли вони народилися в країні, де кожен робить, що йому заманеться. А які наслідки для оточуючих? Та най собі буде.
О! Вже чую голосні вигуки: «А он власники собак…» Панове, підніміться та вийдіть на двір. Що ви побачите перед очима першим? Собаче, вибачте на слові, лайно чи купу поліетиленових пакетів? Так, пакетики, обгорточки, недопалки. Такі собі продукти життєдіяльності, які дбайливо згортаються у купки та підпалюються. Дихайте, й буде вам чисто. Авжеж… А чим скінчиться для Землі та людства – питання третє, бо ж сусіда спалює, й ніхто його не покарав – то чому мені не можна? А тим часом велика кількість диму від випалювання стерні, поживних решток, сухої рослинності, опале листя тощо створює безпосередню загрозу для життя людини.
Дим негативно впливає і на стан навколишнього природного середовища – знижується родючість ґрунтів, порушується їх структура, зменшується протиерозійна стійкість, забруднюється атмосферне повітря та з’являється пожежна загроза для прилеглих територій. Саме зі спалювання стерні на полях, сухої рослинності пошкоджуються полезахисні лісові смуги, починається більшість степових пожеж, в т. ч. і в прилеглих лісових масивах. Аналогічним чином існує загроза і загоряння житлових будинків.
Вогнем знищується не лише суха рослинність та її залишки, а й коріння майбутньої рослинності – так, що земля, перетворившись на попіл, на кілька років зменшує підріст свіжої зелені. Від низового полум’я знесилюється коріння, слабшає здатність дерев боротися із шкідниками. Вигорає лісова підстилка – те саме «сміття» на землі, в якому буяє непомітне життя комах, хробаків та іншої живності, яка є незамінною ланкою у природному ланцюгу. Я вже не кажу про діточок, які весело бавляться, підпалюючи пустища, під усміхненим поглядом батьків – ну то ж бо дитинка, нехай бавиться. А зробіть зауваження – то відразу буде вам відсіч така, що й не оговтаєтеся.
То що ж робити?
Можливо, нагадати, що згідно статті 39 Закону України “Про тваринний світ” та статті 27 Закону України “Про рослинний світ” випалювання сухої рослинності або її залишків допускається лише в разі господарської необхідності за відповідним дозволом територіальних органів спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.
Читайте також: Что делать с мусором
До порушників природоохоронного законодавства застосовуватимуться заходи адміністративного впливу згідно ст. 77-1 КУпАП – на громадян накладається штраф у сумі від 170 до 340 грн, а на посадових осіб -від 850 до 1190 грн. За ті ж самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, на громадян накладається штраф у сумі від 340 до 680 грн, на посадових осіб – від 1190 до 1700 грн.
Мінприроди пропонує збільшити у кілька десятків разів штрафи за самовільне випалювання рослинності. Про це повідомив Міністр екології та природних ресурсів України Остап Семерак.
“Навряд чи це серйозно може лякати паліїв торішньої трави. Мінприроди пропонує суттєво підвищити штрафи. Законопроект щодо посилення відповідальності за випалювання рослинності вже передано на погодження до Мін’юсту”, – повідомив Міністр.
Читайте також: Компостер для переробки харчових відходів в школі – реальність!
Зокрема, пропонуються штрафи за самовільне випалювання рослинності або її залишків у розмірі від 3060 до 6120 грн (від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
За ці ж дії, тільки в межах території та об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), у зоні відчуження розмір штрафів може досягати понад 12 тис. грн (від 360 до 720 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян), а для юридичних і посадових осіб понад 20 тис. грн (від 1200 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) До речі, варто було б провести кілька десятків показових розглядів, щоб нарешті люди зрозуміли: покаранню бути!
У всьому цивілізованому світі, на який ми намагаємося рівнятися, листя компостують, перетворюючи на корисні, ефективні та безпечні добрива! Придивіться: ось у кублі згорнулися перші польові мишенята, а там вже й зайчиха пестить свою малечу. Чим вони винні, що вам забажалося підпалити сміття зі свого двору власне у цій лісосмузі? Люди, давайте не втрачати людське обличчя! Почніть з себе. Привчить своїх дітей донести обгортку до урни, а стареньких батьків відмовитися від паління зимового та осіннього сміття. Це не так важко, як відновити до життя величезні площі мертвої чорної землі.
Аліна Степул
Читайте також: На Миколаївщині рятувальники за добу шість разів гасили пожежі на відкритих територіях
1360 всього переглядів, 1 сьогодні
