Сьогодні виповнюється 119 років від дня народження поета Євгена Плужника
Ніч… а човен – як срібний птах!..
(Що слова, коли серце повне!)
…Не спіши, не лети по сяйних світах,
Мій малий ненадійний човне!
І над нами, й під нами горять світи…
І внизу, і вгорі глибини…
О, який же прекрасний ти,
Світе єдиний!
Так любив світ та життя український поет, вбитий у сталінських таборах у 1936 році.
Сьогодні виповнюється 119 років від дня народження Євгена Павловича Плужника (1898-1936), українського поета, драматурга, члена літературної організації «Ланка» та «МАРС», пише Укрінформ.
Автор поетичних збірок «Рання осінь», «Рівновага»; п’єс «У дворі на передмісті» «Змова в Києві», роману «Недуга». Поезії Плужника властива особлива витонченість, глибока філософічність, імпресія. Фахівці не без підстав називали Плужника «найвидатнішим майстром імпресіоністичної поезії 20 сторіччя».
У 1934 році Євгена Плужника репресували. Помер важко хворий на сухоти поет на Соловках.
Семен Підгайний, один із тих небагатьох, кому вдалося вирватися зі сталінського концтабору, згадував уже за кордоном про Плужника: «На острів привезли його умирати. Він не міг уже працювати і ліг до соловецького шпиталю. З того шпиталю навесні 1936 року, незважаючи на всі спроби з боку української соловецької громади (в’язнів) йому допомогти, його винесли мертвим. Могила Євгена Плужника на Соловках – відома, бо з його смерті ГПУ не робило таємниці, як це робилося, звичайно, в інших випадках». Поетові було лише 37 років.
Відтак, інші джерела повідомляють: «Похований на табірному кладовищі. Могила не збереглася. Реабілітований у серпні 1956 року. Умовна могила — на Байковому кладовищі в Києві, 9 дільниця».
Читайте також: Збережи ялинку в лісі! Вкотре про актуальне
1154 всього переглядів, 2 сьогодні
