Нова пісня на старий лад. Відкритий лист до керівників ДП “Енергоатом” і його відокремленого підрозділу “Южно-Українська АЕС”
24 листопада 2017 року здивував своїми повідомленнями ВП “Южно-Українська АЕС”, розмістивши на своєму офіційному веб-ресурсі вже застарілі публікації 3‑місячної давнини. Звичайно, в цих матеріалах “піснею про головне” стали “аргументи” на користь підвищення рівня Олександрівського водосховища до НПР-20,7.
Невже арсенал піарників Южно-Українського енергетичного комплексу впав до такого рівня, що в бій за примарний рівень “20,7” включено повторно повідомлення, які раніше стали надбанням не тільки южноукраїнських ЗМІ, а й всієї Миколаївської області?
Сайт знову знайомить своїх прихильників із публікацією Віктора Василевича, генерал-полковника, командуючого “Чорноморським козацьким округом”, кавалера Золотої зірки “Герой козацького народу”, який… не заперечує, щоб в ході підвищення рівня Олександрівського водосховища, було затоплено Бузький Гард і острів Клепаний (Гардовий) – останній прихисток козаків Запорізької Січі на Південному Бузі.
Окрім офіційного сайту ВП “ЮУ АЕС”, ця стаття знаного на Вознесенщині козака була розміщена в газеті “Южная правда”. На жаль, редакція не опублікувала реакцію (чи точку зору) з приводу цієї публікації, яка була надіслана ще 15 вересня поточного року. Мабуть, спрацював традиційний стереотип наших часів: “Хто платить, той і замовляє музику…”
Інша публікація на “атомному” сайті під назвою “Наша громада підтримала процес підняття рівня Олександрівського водосховища” взагалі викликала подив, оскільки Юрій Заволока, голова Бузької об’єднаної територіальної громади, в інтерв’ю журналісту відомства заявив про наступне:
“Щодо підняття рівня Олександрівського водосховища, наша громада підтримала цей процес. Якщо буде постійне скидання води з Олександрівського водосховища, Південний Буг нижче за течією не буде так міліти. Постійний потік не дасть їй і заростати водоростями, як сьогодні. Тому переконаний, що для нас підняття рівня лише на користь”.
Може, й справді голова ОТГ так вважає, але, щоб висловлювати позицію всієї громади, потрібно опублікувати документ. Для ОТГ це рішення обраних представників населених пунктів з певними повноваженнями представляти інтереси громадян. Чому ж немає посилання на офіційне рішення, а висловлено тільки позицію голови, який брав участь у організованому ВП “ЮУ АЕС” інформаційному турі на об’єкти Южно-Українського енергетичного комплексу з усіма належними послугами від відомства?
Схожу позицію кореспонденту висловив і Олександр Терещенко, депутат Миколаївської обласної ради:
“Представники Прибужанівської об’єднаної територіальної громади (об’єднує 18 населених пунктів) і я, як депутат від округу, де вона знаходиться, детально ознайомилися з енергокомплексом, багато про що сьогодні почули та дізналися для формування власної думки і донесення її до людей… Питання ще вивчатиметься, та ми сьогодні більше за, ніж проти цього”.
Виходить, що думка одного депутата представляється як волевиявлення цілої громади.
“Порадував” своєю публікацією на сайті і в обласних ЗМІ “Підняття рівня Олександрівського водосховища – ризики та аргументи” Михайло Москаленко, уродженець смт Олександрівка Вознесенського району, колишній голова Миколаївської обласної ради, а нині заступник директора каскаду ГЕС-ГАЕС Южно-Українського енергокомплексу. Михайло Миколайович вважає одним з нагальних завдань сьогодення – збереження повноводності річки Південний Буг у нижній течії, а підвищення рівня Олександрівського водосховища – питанням екологічної безпеки регіону. Стаття побудована на аналізі проведеного на початку року (на замовлення ВП “ЮУ АЕС”) дослідження “Оцінка впливу на навколишнє середовище підняття рівня Олександрівського водосховища до рівня 20,7” і не розкриває істинних причин підвищення рівня водосховища.
Інформаційна атака від ВП “Южно-Українська АЕС” зрозуміла, тому що переважна більшість опитаних людей не сприймає об’єктивно наміри відомства поліпшити стан Південного Бугу в нижній течії річки. За греблею Олександрівської ГЕС – вважають, “що щось тут не те”. У людей вже давно склалось враження, що після пуску ЮУ АЕС Південний Буг впадає не в Бузький лиман, а в Олександрівське водосховище. А нижче греблі ріка повністю залежить від енергетиків – вони вирішують: коли і скільки води потрапить до річища. У них є відповідний регламент, яким визначено певні рівні водосховища, які забезпечують роботу Ташлицької ГАЕС. Якщо рівень у водоймі впаде нижче 14,7 м, то в нижню течію річки взагалі нічого не потрапить. Енергетична безпека понад усе!
Хотілось би говорити про мирне співіснування жителів Побужжя і енергетиків Южно-Українського енергетичного комплексу. Взагалі люди не заперечують планомірному розвитку електроенергетики, тільки вимагають правди й аргументації в діях, перспективах, планах “Енергоатому”, його підрозділу ВП “ЮУ АЕС” щодо розбудови енергокомплексу на Південному Бузі. На жаль, те, що говорять атомники, здається надто далеким від реальних планів енергетичного відомства, які відображені в офіційних документах. Численні публікації в ЗМІ, зустрічі з спеціалістами на “прямих ефірах” чи під час громадських слухань не дають відповіді на запитання мешканців області, а прагнуть заспокоїти людей, мовляв, “все в ажурі”, не турбуйтесь. А турбуватись є про що, адже є певні виклики, що можуть вплинути на рівень життя людей і на довкілля Побужжя. Тому, щоб повірити в праведні плани енергетиків про подальший розвиток Южно-Українського енергокомплексу, треба отримати від вас, шановні проектувальники, замовники, виконавці проекту та контролюючі органи, відповіді на прості запитання, які лишаються поза увагою на громадських слуханнях, чи спростуйте переконання людей, що ще сумніваються у добрих намірах ДП “Енергоатом”.
1. Що для вас зараз важливіше: добудова третього гідроагрегату Ташлицької ГАЕС чи підвищення рівня Олександрівського водосховища до НПР-20,7?
Як відомо, відмітка 20,7 вказана у другому варіанті проекту “Завершення будівництва Ташлицької ГАЕС”, чим вас не влаштовує перший варіант 16,9? Чим регламентується боротьба за “проект – 20,7” зараз, хто прийняв рішення, чи проведена державна екологічна експертиза?
2. Таємницею для громадськості залишаються проектні рішення щодо реконструкції системи технічного забезпечення охолодження конденсаторів енергоблоків атомної станції. Мультик, який розміщено в мережі, цікавий, але не дає відповіді на питання впливу на екологічну ситуацію роботи п’яти надпотужних бризкальних басейнів. Чи проводилась екологічна експертиза проекту, хто її виконував і на чиє замовлення? До речі, хто ж ініціатор і проектувальник цього надзвичайно дорогого об’єкту?
Старожили Южноукраїнська, мабуть, ще пам’ятають, як при створенні Ташлицького ставка-охолоджувача керівники АЕС нам обіцяли, що будемо жити, оповиті “лондонськими туманами”. Добре що цього не сталось. А втім, зараз важко заглянути у майбутнє без вагомих аргументів. Може, і в Южноукраїнську та найближчих селах настане “лондонський” клімат? Може, хоч у цьому наблизимось до Європи…
3. Тишком-нишком на березі Південного Бугу побудовано нову насосну станцію. Можна припустити, що цей об’єкт входить до системи реконструкції техводопостачання АЕС. Офіційних повідомлень з цього приводу віднайти не вдалось, хоч у документах Кабміну згадування про цей об’єкт міститься. Так що ж являє собою нова насосна станція, її потужність, призначення і, знову-таки, про наболіле, чи проводилась екологічна експертиза об’єкту промислового призначення, що розташований на березі річки в межах Національного природного парку? Южноукраїнців хвилює питання: чи можлива робота цього об’єкту без підвищення рівня Олександрівського водосховища до НПР-20,7 м?
4. Важливо жителям Побужжя знати об’єктивну інформацію про вплив ставка-охолоджувача на Олександрівське водосховище. Зараз, за даними ВП “ЮУ АЕС”, хімічні та радіологічні показники води ставка-охолоджувача й Олександрівського водосховища значно відрізняються (у Ташлику вони вищі!). Спеціалісти ЮУ АЕС стверджують, що вплив продувки ставка-охолоджувача на низове водосховище вже не виявляється за 500 метрів від скиду. Це при мінімально дозволеному скиді. А як вплине інтенсивна продувка Ташлика при вирівнюванні рівнів верхнього басейну Ташлицької ГАЕС з відсіченою частиною ставка-охолоджувача і послідуюча робота ГАЕС на верхньому водосховищі, яке протягом 30 років було повноцінним охолоджувачем енергоблоків ЮУ АЕС?
З цього приводу існує багато точок зору про підняття намулу, про порушення правил продувки, про занадто занижені характеристики води, що скидається у нижню водойму. Розвійте сумніви: опублікуйте реальний і порівняльний аналіз води Ташлика й Олександрівського водосховища, і не тільки по жорсткості й сухому залишку, а й по радіоактивних елементах, що найбільше хвилює людей.
5. І про головне: чи відповідає дійсності те, що всі дослідження, які стосуються обґрунтування безпечного впливу на довкілля об’єктів Южно-Українського енергокомплексу і їх екологічної експертизи, проводились за участі спеціалістів Національної Академії наук України (мається на увазі її профільні інститути) за договорами співпраці з підприємством? Скільки коштів витрачено? Це важливо, щоб розвіяти міф, що “там все куплено”.
Сподіваємось, що об’єктивні й зрозумілі людям пояснення з викладеного дозволять жителям Побужжя зробити об’єктивний вибір: чи “За”, чи “Проти” розбудови об’єктів Южноукраїнського енергокомплексу з підвищенням рівня Олександрівського водосховища до рівня 20,7 м.
Ініціативна група громадського руху “Южный Буг – SOS!”
Фото Олександра Ігнатьєва
Читайте також: Активісти просять громадян підписати петицію для збереження Бузького Гарду
1701 всього переглядів, 1 сьогодні
