Нарешті весна, сьогодні перший день березня!
Про перший весняний місяць наші пращури казали: «Березень березовим віником зиму вимітає, а весну в гості запрошує», «Буває март – за всі місяці варт» або: «Місяць березень за один день сімох жінок міняє».
Серби називали березень «дерикожею», а болгари – «кожодерцем»; у чехів перший місяць весни – «брезен», у словаків – «марец», у поляків – «мажец», пише Укрінформ. Інші українські назви цього місяця: «каплюжник», «капельник», «березозол», «протальник», «перезимник» і навіть пустотливе «заграй-ярочки». У нас початок березня не відзначали, натомість у балканських слов’ян це було справжнє свято. У них березень – єдиний у році місяць, що має «жіночу» подобу: болгари, македонці, східні серби називають перший весняний місяць «бабою Мартою». Цього дня святкували, вивішували щось червоне, аби «розвеселити бабу Марту». А якщо спатимеш допізна, то хотітимеш спати всю весну. До цього дня плели спеціальні амулети «мартениці», які мали берегти від усілякого зла. Люди стукали залізними предметами, дзвонили у дзвоники. Першими на вулицю виходили дівчата, аби красою та молодістю потішити ту ж таки «бабу Марту». Працювати цього дня було суворо заборонено, натомість не гріх було випити трохи ракії. Молодих чоловіків обкурювали травами, «щоб розкрилася ширінка», а молодиць – «щоби задирали спідниці».
Погодні прикмети на перше березня такі: віхола цього дня віщувала холодний і голодний рік; коли цього дня ударить грім – рік буде урожайним, але помре чимало старих людей, особливо жінок. Хмарність теж віщувала добрий урожай.
1 березня відзначається день пам’яті 12 мучеників Кесарійських.
За проповідування християнського вчення пресвітер Памфіл, диякон Валент і Павло були кинуті на два роки до в’язниці правителем Кесарії Палестинської Урбаном. Згодом їх усікли мечем разом із п’ятьма юнаками-християнами, які назвали себе іменами старозавітних пророків: Іллі, Єремії, Ісаї, Самуїла і Даниїла. Слуга Памфіла і свідки мучеництва Селевій, Феодул та Юліан, котрі посміли пожаліти мучеників, теж були покарані. Останки дванадцяти мучеників перебували без поховання протягом чотирьох днів. Ні звірі, ні птахи не торкнулися їх. Збентежені цим язичники дозволили християнам поховати тіла святих. Сталося це на початку 4-го століття при правлінні імператора Діоклетіана.
Іменинники сьогодні Павло, Данило, Макар.
Читайте також: Весна зустріне нас сильним снігом, хуртовиною та вітром
1248 всього переглядів, 1 сьогодні
