Може хтось і тойво, а я за нашу медицину радію!
Пишаюсь, ну от просто пишаюсь нашими медиками! І не потому, шо хочу насипать на язика солі усім тим, хто любить розказувати як «ота ваша змія Супрун вас усіх до смерті залічить» і «про геноцид народу від техаської медсестри». Ні! Я пишаюсь нашими медиками, бо вони попри оте усьо, шо коїться навколо, не просто продовжують жити і працювати в часи змін, але і приймають ці зміни і адаптуються до них!
Підписали ми недавно декларацію з сімейним лікарем. Ховать правди не стану – обрали собі пана Кобякова і тепер од душі за те радієм. Бо більш уважного, дотошного і скрупульозного лікаря я в житті не бачив. І це при тому, шо на перший погляд він особисто мені нагадує П’єра Рішара!)))
Подали ми, значить документи усі необхідні, прийшов мені код реєстрації в системі, все окей, телефонує медсестра дільнична. А вона, до слова, жінка вже літня, але нічо – і інструкції МОЗівські вивчила, і ото страшне під назвою комп’ютер освоїла. І от повідомляє медсестра, шо бракує в нашому пакеті документів копії свідоцтва малої, і його можна донести окремо, а заодно і поставити підписи під деклараціями.
Ну і поїхав я днями з роботи в поліклініку. А за день до цього ми зробили чергове щеплення малій, бідолаха страждала пів дня, бо не могла як слід побігати. А через те, що до цього в нас був інший сімейний лікар, то тре було і картку Баськину забрати до нового лікаря, і лист щеплень, короче – бюрократія! Але хто ж знав, шо це все, нарешті, позаду!
Приїжджаю я до лікаря, прив’язую свого ровера на порозі і прямо так в шоломі в кабінет. Лікар зустрічає з посмішкою, і передаючи папери медсестрі, запрошує мене сісти. Посмішку на обличчі змінює допитливий та отой дотошний погляд, просто молнієносно один кінець фонендоскопа влітає у вухо лікаря, а інший – розташовується на моїх грудях: «Встань, будь-ласка, і футболку підійми… Ага, добре, все гаразд…Як самопочуття? Як часто їздиш? Як на підйоми заїзжджаєш? Чи нема болей в грудях? В очах не темніє? Запаморочень не буває? Сон нормальний? Добре!»
Опускаю футболку, сідаю, і відчуваю приємний шок… Бо потому кілька питань про самопочуття жінки, малої, коли повідомляю, що вчора лиш робили щеплення – одразу детальний інструктаж, що до чого, і як. Розповідаю, що в принципі все гаразд, ну була температура надвечір, анальгетик дали, протиалергічне дали, купати не купали… Схвально киває головою пан Кобяков… А медсестра тим часом вже внесла до бази даних інфу з документів Баськи і дає мені роздруковані декларації на підпис. І бумажок, бачу істотно навколо медиків поменшало, все у компі, і комп, виявляється, не так страшний, як його малюють… Тихо з того усього тішуся, а до лікаря проходить наступний пацієнт з результатами аналізів. Дядько вже літній, тож і не дивно, що показники такі собі, каже лікар: «Таак, ну цукор на межі критичних показників… І тут також… Ага… Ну ясно… Ви от що – солодкого поменше, а краще взагалі виключити, я вам зараз напишу кілька моментів по дієті….» Тут я відволікаюсь, бо бачу, як медсестра, озброївшись списком, як швидко здогадався, пацієнтів похилого віку, починає обдзвонювати кожного і питатися про самопочуття, тиск і таке інше. Бо ж сильна стоїть спека. Надаються поради, при яких симптомах що слід робити, а чого робити не слід. Але головне – і лікар, і медсестра постійно переконуються в тому, що їхні контакти є в усіх пацієнтів, і у разі чого слід телефонувати лікареві. Саме телефонувати, а не бігти одразу ж до поліклініки. А вже за результатами телефонної бесіди приймати подальші рішення… Тихо офігіваю з отого усього, і потроху прямую до дверей, дякуючи за приділений час, і також відповідаю, що телефон лікаря в мене є, точно є, записаний в телефоні, і вдома теж записаний! Обіцяю дотримуватися поради слухати свій організм, контролювати свій стан, і в разі чого – телефонувати. Навіть для перестраховки, навіть для просто поради.
Ну от шо я скажу – то є круто! Круто, шо ми маєм таких лікарів, круто, шо система починає працювати по-новому, і крутіше за все – шо вона таки працює! Життя після початку реформи у медицини є! Та, може у цього лікаря так чинно-благородно було завжди, але я раніше у інших такого ставлення не знав…. Тому і в захваті тепер. Так, медики з середини краще за мене знають свою кухню і можуть заперечити, що ше багато дечого в системі кульгає, і багато на що бракує коштів. Але для мене, як клієнта, саме клієнта медичних послуг, просто відкриттям є такий сервіс! Приємно, просто капєц, як приємно, що медики реагують на сучасні виклики, і попри час змін, як зазначено вище, продовжують працювати і прагнути надавати медичні послуги якісно!
І як би зараз не почали виписувати у коментах, шо клята Супрун скасувала флюшку, бахіли, посягнула на святе – розвінчала міф про користь часнику та цибулі, а ще заперечує існування вегето-судинної дистонії, і взагалі вона відьма – все одно буду впертим оптимістом. Наші медики – круті! Наснаги їм!
Володимир Галузінський
Читайте також: Штрафи за шкільний булінг- новий законопроект від депутатів ВР
964 всього переглядів, 1 сьогодні
