7 квітня – Благовіщення
У цьому році Велика Субота співпала з дивовижним за красою святом весни, чистоти, ніжності й надії – Благовіщенням. Навіщо цього дня на Поліссі оббігали навколо оселі, а на Закарпатті спалювали віники?
Сьогодні Велика Субота – останній день Страсної седмиці, що передує Світлому Христовому Воскресінню, а також Благовіщення – перше велике весняне Богородичне свято, пише Укрінформ. Символічно, що цього року Велика Субота – день великої, або як її ще називають «білої» тиші і спокою, співпала з Благовіщенням – дивовижним за красою святом чистоти, ніжності й надії.
Недарма одним із символів Благовіщення є біла королівська лілія.
За Євангелієм, цього дня архангел Гавриїл сповістив Діві Марії звістку про народження Нею Спасителя світу – Ісуса Христа.
У багатьох слов’янських народів Благовіщення називається Півпасхою, першим днем Великодня, або його Світанком. За карпатською легендою, коли Благовіщення співпало з Великоднем і не відслужили благовіщенську службу, не наставав день, світанок.
Благовіщення символізувало початок весняно-літнього півріччя, мить «відкриття» землі, пробудження, проростання. «З цього дня з землі тепло виходить, а день збільшується настільки, що птиця може 10 разів звити і розвити гніздо», – казали наші пращури.
Вважалося, що до Благовіщення не можна чіпати землю. В деяких регіонах на Благовіщення палили «благовіщенські багаття», які мали б убезпечити всіх членів родини від хвороб, ворогів і нечистої сили.
На Закарпатті спалювали старі віники, а ґазда мусив сидіти вдома, аби й бджоли не полишили своїх вуликів. Цього дня заборонялося проливати на підлогу воду, щось позичати, шити, щось тягти по землі, ходити з палицею. На Поліссі оббігали навколо будинку, «щоб бути швидким, легким і здоровим» впродовж року. А ще треба було обов’язково їсти рибу «для здоров’я». На Благовіщення ніколи не полювали, а яйця, знесені цього дня куркою чи качкою, викидали (може чортеня вилупитися) у річку. Щоправда, на Рівненщині такі яйця освячували і з’їдали, щоб «не боятися грому».
Іменинник сьогодні Тихін.
«Синоптик» стверджує: за останні 130 років спостережень у Первомайську цього дня найтепліше було у 1986 році – 25,1, найхолодніше у 1978-му – -2,8.
Фото Олександра Шуміліна.
Читайте також: Весна для екосистем стає катастрофою: люди підпалюють без вагань
1123 всього переглядів, 1 сьогодні
