2 липня – мученика Зосими та початок косовиці
Прийшов Зосима – впали роси на покоси.
Сьогодні мученика Зосими і о цій порі в давнину починалася косовиця, пише Укрінформ.
Заготівля сіна, так само як і жнива, була надзвичайно важливою і відповідальною справою. За короткий час (власне до початку жнив) треба було скосити й загребти траву. Тому працювали весь світловий день.
Інколи господарю було важко впоратися самотужки з косовицею, тому ті, хто мав сінокоси на далекій відстані чи значні угіддя, що потребували додаткової робочої сили, влаштовували толоки. Ця форма колективної взаємодії та взаємодопомоги була добровільною і неоплачуваною. Господар зобов’язувався лише відвозити й привозити косарів і ситно – чотири рази на день – харчувати. Косарі, які збиралися на толоку, обирали з-поміж себе отамана. Як правило, це був найдосвідченіший ґазда. Він першим прокладав загінку, керував роботою, тобто визначав її початок і кінець, узгоджував перепочинки косарів тощо. Крім нього, обирали ще й осавула – надійного помічника. Починаючи косовицю, отаман звертався до господаря з традиційною приказкою: «На сіно гнійок, а на валики лойок».
За дощової погоди толоківці намагалися заспокоїти господаря: «Хоч сіно й чорне буде, та зима біла – поїсться». Під час косовиці українці співали спеціальні обрядові пісні – петрівочки. Вправитися треба було до свята Петра і Павла – 12 липня.
Іменинники сьогодні Іван, Фадей.
Читайте також: Роботу особистих кабінетів з електроенергії відновлено – Миколаївобленерго
1128 всього переглядів, 1 сьогодні
