Про борги
Ситуації у житті бувають різні, іноді аж горить – треба грошей. Звісно, завжди приємно, коли позичальник веде себе сумлінно, гроші віддає вчасно та взагалі не потрібно й нагадувати. Та не дарма ж виникло прислів’я: «Хочеш втратити друга – позич йому гроші». Скільки родичів пересварилося, скільки втрачено друзів, скільки зламано шлюбів через борги та гроші! Отже, чи є спосіб захистити себе на випадок, коли позичальник аж ніяк не бажає повертати взяте? Як взагалі уникнути складних ситуацій та зафіксувати сам факт передання грошей?
В цьому випадку, як би ми не бажали заощадити, але коли справа йде про велику суму – до нотаріуса йти потрібно. У більшості ж випадків у побуті обходяться звичайною розпискою. До речі, це дуже важливий документ, ставитися до нього потрібно серйозно! Адже саме він захистить вас та буде доказом у суді. В розписці, крім суми позиченого, ставиться дата, коли вона складається, місце, дані особи позичальника та особи, яка бере позику, його ідентифікаційний код, адресу прописки. Це ті дані, за якими можна чітко ідентифікувати особу. Довести, що у суб’єктів не просто співпадають прізвища. Також бажано, щоб у розписці чітко була вказана дата повернення коштів.
Звісно, найкращий суд – той, що не відбувся. Найперше, що вам потрібно зробити в цій ситуації, це все-таки спробувати врегулювати справу мирним шляхом. Навіть якщо дійде до судового процесу, на суді вас обов’язково запитають, чи намагались ви усно спілкуватись із боржником про повернення коштів.
Якщо боржник погодився на розмову, поясніть йому, що ви можете звернутися до суду і, найімовірніше, виграєте справу; після чого звернетесь до виконавчої служби, яка, в разі невиконання рішення суду, буде змушена накласти арешти на все його майно.
Відповідно до статті 509 Цивільного Кодексу України (далі – ЦКУ), Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов’язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ч. 3 цієї статті зобов’язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Тобто друга сторона зобов’язана виконувати покладені на неї обов’язки.
У статті 526 цього Кодексу встановлені правовідносини, які регулюють правила виконання зобов’язання, що воно має виконуватися належним чином відповідно до умов ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов’язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов’язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов’язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.
Також у відповідності до статті 626, яка належним чином регулює поняття та умови договору говорить про те, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Також стаття 1049 ЦКУ говорить про те, що Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до практики Верховного Суду України від 18 вересня 2013 року та від 11 листопада 2015 року – письмова форма договору позики з огляду на його реальний характер є доказом не лише факту укладення договору, але й факту передачі грошової суми позичальнику.
Таким чином Верховний Суд визначив правовідносини згідно Цивільного Кодексу України.
До певного часу була чітка судова позиція, що розписки повинні складатися в гривні, але, якщо судити за останньою практикою Верховного Суду, визнано можливим навіть стягнення в доларах. Однак найчастіше розписки складаються саме в гривнях, із зазначенням еквівалента в доларах, що не заборонено. Як правило, відносини між громадянами обчислюються у національній валюті. Важливо пам’ятати, якщо розписка визначена у іноземній валюті, то враховуватиметься курс валют на момент стягнення рішення. Моральна шкода у цих правовідносинах не передбачається, але передбачається сума втраченої вигоди – тобто якщо позичальник має крім зобов’язання, ще якійсь дохід та має відповідні докази, їх потрібно бути приєднати до матеріалів справи.
При цьому хочу додати, коли ви подаєте позов до суду, ви повинні взяти у банку курс долара до гривні, якщо борг у іноземній валюті, якщо ви цього не зробили з різного роду причин, то клопотайте суд про те, щоб стягнення коштів відбувалося на час виконання рішення суду.
За матеріалами правових ресурсів підготувала Аліна Степул
Читайте також: «Не будь рагульом, не пий за рульом!» – дуже влучно співав Кузьма Скрябін. Юридична практика
1088 всього переглядів, 1 сьогодні
