Жити без сміття можливо вже зараз, вже тут
Ключові думки спікерів форуму Zero Waste.
В минулому номері, ми розповіли про рух Zero Waste або «Нуль відходів» та його засновницею і обіцяли поділитись з вами відкриттями, які ми зробили, відвідавши непересічну подію Zero Waste Event з Беа Джонсон, яка відбулась в Києві 12 травня.
Трішки нагадаємо. Рух Zero Waste (Нуль відходів) зародився у середині 2000-х і стосувався промислових відходів. Однак, Беа Джонсон – француженка, яка переїхала до Америки адаптувала цю систему до свого щоденного життя. Так з’явився спосіб життя, яким керують 5 правил:
- REFUSE, або ВІДМОВЛЯЙСЯ від непотрібного
- REDUCE, або СКОРОЧУЙ те, що споживаєш.
- REUSE, або ВИКОРИСТОВУЙ ПОВТОРНО те, що може мати «друге життя».
- RECYCLE, або ВІДПРАВЛЯЙ НА ПЕРЕРОБЛЕННЯ.
- ROT, або КОМПОСТУЙ.
Сьогодні, Беа активно подорожує світом та знайомить усіх охочих зі своїм способом життя. Про це вона написала книгу – практичний посібник, який дозволяє покроково впровадити Zero Waste у своє життя. Про книгу та поради з неї, ми розповімо пізніше. Зазначимо тільки, що завдяки діяльності активістів, її переклали українською мовою і я придбала її на цій зустрічі. Вже прочитала і готую для вас декілька простих порах від Беа, які допоможуть спростити своє життя та зменшити сміття у вашому домі та житті.
Якщо ж говорити про саму зустріч, то тут інформація та відкриття чекали мене повсюди. Завдяки українським спікерам, які вже давно живуть та принципами Zero Waste, слухачі отримали змогу адекватно оцінити стан екології в Україні і ті можливості, які має кожен з нас, щоб почати змінювати ситуацію вже сьогодні.
Тож давайте познайомлю вас з найцікавішими, на мою думку, спікерами.
Софія-Христина Борисюк та Нікіта Шульга
Одними з перших виступали, як не дивно школярі. Нікіті Шульзі та Софії-Христині Борисюк всього 12 років, а вони вже не лише розробили, але й втілили в життя свій сміливий проект «Компола». Ідея полягає в тому, що органічні відходи зі шкільних їдалень можна не викидати, а компостувати. Тут варто пояснити, чому органіку потрібно компостувати, а не викидати до смітника, якщо вона і так розпадеться. Справа полягає в тому, що потрапляючи до загального сміття, органічні рештки вбирають в себе токсичні елементи, які виділяє інше, несортоване сміття. Це не дозволяє органіці розкладатись природнім шляхом. Більше того, після розкладу, така «органіка» вже становить небезпеку.
Натомість закомпостована органіка, з часом перетворюється на органічний компост, який використовують в якості добрив. Він абсолютно безпечний та корисний для рослин.
Незважаючи на те, що дорослі не особливо вірили в успіх такого проекту, дітям не лише вдалось реалізувати свій план – у школі, де вони навчаються встановили компостер, але й залучити до участі школи зі всієї України. Восени 2016 року «Компола» зібрала 32 800 грн на краудфандинговій платформі GoFundEd.org, щоб запровадити компостування у своїй школі та ще 6 інших. За перші 4 місяці роботи проекту лише у їхній школі, на переробку було відправлено 800 літрів органічних відходів. Більше того, 12-річні школярі отримали грант проекту Dreamactions від СANactions та Western NIS Enterprise Fund на встановлення компостерів у 24-х школах України. Загалом, цей проект вже успішно реалізовано в 32 навчальних закладах в різних куточках України. І сьогодні будь-яка школа може долучитись до проекту та почати компостувати відходи з їдалень.
Компостер
Цікаво, що Нікіта та Софія-Христина тестували різні способи компостування – звичайне, з хробаками, з особливими бактеріями і тільки після цього встановили, що саме компостування з допомогою хробаків є найбільш ефективним. Хробаки не звичайні, так звані «Старателі». Їхня особливість полягає в невибагливості і здатності ласувати будь-якими органічними рештками. Крім цього, вони здатні за добу з’їдати таку кількість їжі, яка дорівнює їх власній вазі. Незважаючи на те, що вага кожного такого хробака не перевищує одного грама, родина з 1500-2000 осіб може переробити до двох кілограмів відходів щодня.
На прикладі цих школярів можна побачити, що проекти зі збереження довкілля не такі вже й провальні в нашій країні. Навпаки, реалізувати їх можна. Автори «Комполи» не лише отримали підтримку зі сторони директора власної школи, вони зустрічались з Міністром екології України Остапом Семераком та отримали від нього всебічну допомогу. Спільно з Міністерством екології та природних ресурсів та Міністерством освіти та науки України з 10 квітня 2018 року було проведено збір заявок серед українських шкіл на участь у всеукраїнському екологічно-освітньому проекті «Компола». За результатами відбору у 200 школах країни встановлять компостери для переробки харчових відходів. Приємно, що серед цих шкіл будуть 9 шкіл Миколаївської області, зокрема Врадіївська районна гімназія.
Історія цих дітей надихає та дарує надію на те, що майбутнє нашої країни в хороших руках. Хочу наголосити, що взяти участь в проекті «Компола» не так вже й складно і головне – це бажання.
На Zero Waste Event було декілька спікерів, кожен з яких потребує детального розгляду. В наступному номері я розповім про тих, хто змінив свій звичний спосіб життя, щоб зберегти природу, проживаючи в звичайних умовах. Як бонус – 10 порад від Анастасії Ле Хак, що ви можете зробити вже зараз, щоб зменшити кількість сміття.
Тетяна Кострикіна
Читайте також: Звести кількість сміття до нуля – навряд, але суттєво зменшити – реально. Про рух Zero Waste
1308 всього переглядів, 1 сьогодні
