Ласкаво просимо, відвідувач! [ Реєстрація | Вхід

«З любов’ю… Ваш художник». Персональна виставка Дмитра Єребакана в Первомайську

Культура, ПУБЛІКАЦІЇ 08.12.2018

У Первомайському краєзнавчому музеї 17 листопада відкрито персональну виставку відомого в світі художника Дмитра Єребакана «З любов’ю… Ваш художник». На виставці експонується понад 80 полотен, які були створені майстром у різний час та написані у різноманітних жанрах.

Нині художник є представником як української, так і болгарської культури.

Дмитро Єребакан народився 19 жовтня 1948 р. в Болграді, що на Одещині. Після закінчення середньої школи здобував освіту в Одеському сільськогосподарському інституті. Через декілька років залишив навчання і вступив до Ленінградського вищого художньо-промислового училища імені Мухіної (Санкт-Петербурзька художньо-промислова академія імені Штігліца). Згодом перевівся до Кишинівського республіканського училища імені Іллі Рєпіна (Кишинівський республіканський коледж художнього мистецтва імені Племедяле). Соціокультурне середовище (родина, у якій гарно малювала мати, викладачі художніх училищ, волелюбне студентське оточення) сформувало освіченого, ціннісно насиченого художника.

Дмитро Єребакан певний час жив у Молдові, місто Чадир-Лунга, де 5 років працював директором художньої школи (нині художня школа носить його ім’я).

У середині 70 років минулого століття повернувся на батьківщину, і приїхав до Первомайська. У 1978 році Дмитро Єребакан разом із Володимиром Смольніковим та В’ячеславом Кравцем організував дитячу художню школу, у якій був директором до 1986 року. В цілому ж присвятив Первомайській дитячій художній школі 20 років життя, реалізував себе, як талановитий педагог, адже виховав плеяду художників, які продовжили справу майстра.

Друзі та знайомі згадують, що Дмитро Єребакан був частиною культурного й громадського життя міста, він підтримував громадські об’єднання «Жайвір», «Меморіал», допомагав відроджуватися християнській громаді, співпрацював із поетами та письменниками. Із поетесою Галиною Педченко створив книгу «Намалюй мені сонце… », у якій поряд із поезією вміщено репродукції картин художника. Збірка розпочинається віршем-посвятою «Дмитру Єребакану»:

Намалюй мені сонце, художник,

та таке, щоб сіяло в очах,

щоб до серця дістав кожен промінь,

в трясині темних душ не зачах.

Намалюй мені, друже мій, щастя,

та таке, щоб зігріло серця,

щоб ні ранить його, ані вкрасти,

лиш молитись… Во ім’я Отця…

У 1997 році Дмитро Єребакан переїхав до Болгарії, де реалізував себе, як вільний художник. Він брав участь у міжнародних симпозіумах та пленерах художників, що проходили в Бельгії, Німеччині, Італії, Франції, Греції, Туреччині, Румунії, Молдові, Македонії. Разом із тим, весь час повертався в Україну до Первомайська. У 2004 році митець організував перший міжнародний симпозіум художників в селі Грушівка Первомайського району, на базі відпочинку «Дубровка». Живописців із Болгарії, Молдови, Румунії та Німеччини унікальна природа краю і річки Південний Буг надихали та дивували.

Популярності Дмитра Єребакана в Болгарії сприяв письменник і літературно-науковий критик Кирило Попов, який у каталозі «Dimitar Erebakan» зазначив: «Дмитро далекий від примхливих, модних уподобань, що робить його творчість популярною в усі часи… Його почерк одночасно є традиційним і сучасним. Останнім часом художник працює в жанрі абстрактного мистецтва: предмети реального світу, трансформовані крізь призму особистого світогляду художника, набувають фантастичного життя». У 2013 р. Кирило Попов видав книгу «Сторінками картин», присвячену болгарському живопису, у якій вказав, що Дмитро Єребакан надзвичайно талановитий і неординарний митець. Разом із тим, в творчості художника простежується вплив французьких експресіоністів Клода Моне, П’єра Ренуара, Каміля Піссарро.

В одному з інтерв’ю для газети «ТВ Всесвіт» Дмитро Єребакан сказав, що портрет є найскладнішим жанром художнього мистецтва і що ідеалом для художника може стати будь-яка добре знайома людина, у якій художник бачить втілення всіх людських якостей, тому що в картині передається все: душа, характер. Однак можна писати і лише за зовнішніми даними.

Живописець зумів реалізував себе і як портретист. На виставці представлені портрети: «Лікар Весела Хаджи-Анатасова», «Юля», «Наталія», «Ростислав», «Євген Кривоніс», «Художник В. Молокотін» та ін. Всі образи є індивідуальними і належать конкретним людям, що оточували художника. Риси облич натуралістичні із чітко вимальованими устами, очима, волоссям. З кожного полотна можна зчитати характер людини, емоційний стан і настрій. Портрети реалістичні, вони правдиві і відповідають дійсності життя.

За кордоном Дмитра Єребакана вважають художником натюрмортів. Яскравими і реалістичними є «Натюрморт з айвою», «Натюрморт з гарбузом», «Натюрморт з чайником», «Натюрморт з глечиком», «Натюрморт «Червоні яблука». Композиції з фруктів, овочів, посуду є чітко змодельованими, цілісними, завершеними і барвистими.

В стилі імпресіонізму виконані «Натюрморт з рибою», «Натюрморт з баклажкою», «Натюрморт вечірній». Ці полотна віддзеркалюють враження митця, його суб’єктивне бачення предметів, їхньої форми, кольору. На картинах домінує синя фарба, що робить полотна спокійними, стриманими, меланхолічними.

У художника є багато картин з квітами: «Гладіолуси», «Півонії», «Зів’яла троянда», «Цикламени», «Бузок», «Зів’ялі соняхи», «Соняхи в банці», «Чортополох», «Кульбаби», «Польові квіти» і чимало петуній, які є улюбленими квітами майстра. Зображення квітів виконане в реалістичному та модерному стилі. Білі, лазурові, сині, лілові «Петунії в горщику» майже ботанічні, листки і пагони динамічні, а вимальований глечик викликає бажання взяти букет до рук. Модерним і авангардним є «Бузок». Стилізовані, незвичної форми бузкові китиці, які треба розгледіти за нанесеними мазками, ваблять відтінками фіолетової барви.

Дмитро Єребакан є пейзажистом. Природа степової землі та річкового прибережжя Південного Бугу і Кодими робить полотна майстра пізнаваними. Річка – свідок тисячолітнього життя нашого прадавнього степу присутня на більшості пейзажів. Життєдайна вода є на полотнах «Літній день», «Дубровка. Літній день», «Літній дощ», «Поблизу Грушівки», «Дубровка». Художник не намагається фотографічно зобразити гранітно-степове Побужжя. Він, швидше, передає свої спостереження і враження від дикого різнотрав’я і гранітних глиб, які природа «розкидала» берегами річок. Більшість пейзажів є імпресіоністичними, дерева і трави втрачають натуралістичність. Безфігурні образи дозволяють зосередитися не на сюжетній лінії картини, а на емоціях, почуттях, настрою. В техніці неоімпресіонізму створена картина «Осінній мотив. Грушівка». Природній ландшафт написаний мазками-крапками, які породжують оптичний ефект цілісного пейзажу. Зблизька глядач бачить сотню крапок синього, блакитного, лілового, коричневого, жовтого кольору. Однак з відстані мазки фарби перетворюються в цілісний пейзаж, де є ріка, закута в гранітні береги.

Значне місце в творчості художника посідає архітектурний пейзаж. Відомо, що час руйнує все, що створюють люди із каменю, глини, дерева. Однак завдяки таланту художників колосальна кількість будинків, сакральних споруд, пам’яток архітектури зберігається в полотнах. Картини «Залізнична лазня», «Залишений будинок» сповнені тихим смутком, розумінням плинності часу, сентиментальністю. Полотна із зображенням церков, селянських хат, залишених будинків зберігають унікальні краєвиди Кам’яного Мосту, Катеринки, Кримки, Петрівки і, звісно, Первомайська.

Митець також має низку полотен виконаних у стилі абстрактного живопису. В картинах із серії «Фентезі» в абстрактно-кольорових плямах кожен може побачити ті образи, які намалює уява. На багатьох роботах майстра домінують холодні кольори. Синя і фіолетова барви перетікають у чорну, червону, вишневу, гранатну, брунатну. Але завжди в «потоках холоду» є «горіння» теплого і яскравого кольору.

У наш час багато картин Дмитра Єребакана зберігаються в приватних колекціях поціновувачів живопису, які живуть в Японії, Греції, Німеччині, Туреччині, Молдові, Гагаузії, Росії, Канаді, Сполучених Штатах Америки, а також в Національному музеї в Софії та посольстві Франції в Болгарії.

Доробок митця потребує вивчення і збереження, адже є унікальним.

Оксана Дорошенко, завідувач Первомайського краєзнавчого музею

Читайте також: Пусть станет красивым зимний сад. Сады над Бугом

  

1276 всього переглядів, 1 сьогодні

  

Партнери

Залишити відгук

Ви повинні увійти щоб залишити коментар.

Ми у соцiальних мережах

Березень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лют    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
  • Ad 1
  • Ad 2
  • Ad 3
  • Ad 4