Ласкаво просимо, відвідувач! [ Реєстрація | Вхід

«Як спільно нажите ділити будемо?». Юридична практика

Держава, ПУБЛІКАЦІЇ, Суспільство 09.08.2018

Справи про поділ майна подружжя відносяться до категорії спорів, які виникають із сімейних правовідносин. Дані відносини регулюються главою 7-8 Сімейного Кодексу України (далі – СК України), Цивільним Кодексом України (далі – ЦК України), постановою Пленуму Верховного Суду України (далі – ВСУ) 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», та міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Законодавство України встановлює різний правовий режим майна подружжя, залежно від того, набуте воно ними до шлюбу чи після реєстрації шлюбу, чи існує між ними договірний режим майна, відповідно до підстав набуття майна – все це має значення при вирішенні поділу майна подружжя. Сімейне законодавство надає право подружжю на поділ належного йому майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності, як за взаємною згодою під час шлюбу, так і при розірванні шлюбу та після розірвання шлюбу.

Поділ майна може бути проведений в добровільному порядку, шляхом укладання нотаріально посвідченої угоди, а також примусово – шляхом звернення до суду з позовом.

Розглядаючи майновий спір, суд передусім визначає склад майна і підстави його набуття. Статтею 57 СК України визначено перелік майна, яке є особистою приватною власністю дружини, чоловіка. До речей індивідуального користування відносяться, в тому числі і коштовності, навіть тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя, це якщо вони купувались для конкретно когось з подружжя. А якщо їх придбали, як засіб накопичення, то є спільною сумісною власністю.

Поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими статтями 69-72 СК України, ст. 372 ЦК України, поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, регулюється ст. 74 СК України.

У правових позиціях Верховного Суду України (далі – ВСУ) по справам № 6-2333цс15, № 6 – 612цс15, зазначено наступне, що норми СК України у статтях 57, 60 встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя з приводу належного їм майна, згідно з якими:

1) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить їм на праві спільної власності;

2) майно, набуте кожним із подружжя до шлюбу, є особистою приватною власністю кожного з них.

З метою збереження балансу інтересів подружжя, дотримуючись принципів добросовісності, розумності і справедливості, СК України містить винятки із загального правила.

Проте, на думку правників, Верховний Суд мимохідь майже «зламав» доктрину сімейного права щодо рівності часток спільного майна подружжя Постановою у справі № 711/5108/17 від 18.06.2018. Так, позивачка після розірвання шлюбу, через відсутність домовленості про поділ спільного майна подружжя, звернулася до суду за визнанням права власності на ½ частину квартири, придбану у шлюбі на ім’я чоловіка. Від шлюбу мають малолітню дитину. Чоловік заперечував тим, що квартира переважно придбана на його особисті кошти, у тому числі від продажу дошлюбного майна та на позичені гроші його батьків.

Перша інстанція позов задовольнила. Друга інстанція рішення скасувала і прийняла нове, яким задовольнила позов частково: визнала право позивачки на 1/5 майна, її чоловіка – на 4/5. Касаційний цивільний суд залишив рішення апеляційного суду без змін.

Судові вердикти залишаються незрозумілими з питань вибору пріоритетів захисту прав та охоронюваних законом інтересів. Адже доктринальне протиріччя: згідно з ч. 1 ст. 70 СК у разі поділу майна, що є об’єктом спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. За змістом ч. 2-3 ст. 70 СК, суд може відступити від засади рівності часток лише у випадках недобросовісної поведінки одного з подружжя (у сторону зменшення його частки) або у випадку, якщо з подружжям проживають діти при недостатності аліментів (у сторону збільшення частки). Відповідно до ч. 1 ст. 60 Сімейного кодексу, п. 30 Постанови Пленуму Верховного Суду ві 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» істотними обставинами, що мають значення для справи при вирішення спорів про поділ майна, є випадки, коли один із подружжя не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку чи доходу.

У той же час у цій справі вищі суди застосували іншу норму – ч. 3 ст. 57 СК, згідно з якою майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто – є особистою приватною власністю дружини (чоловіка).

За матеріалами правничих ресурсів

Читайте також: У Первомайську затримали зловмисника, який майже три місяця переховувався від слідства

   

1247 всього переглядів, 1 сьогодні

  

Партнери

Залишити відгук

Ви повинні увійти щоб залишити коментар.

Ми у соцiальних мережах

Березень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лют    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
  • Ad 1
  • Ad 2
  • Ad 3
  • Ad 4