Видатна матір видатної доньки. Постать в історії та сучасності
Всі ми знаємо Лесю Українку, та мало хто пам’ятає жінку, яка, безперечно, була не менш унікальною – матір відомої письменниці Ольгу Петрівну Косач (Драгоманову), Олену Пчілку, сестру Михайла Драгоманова. Максимум, що відразу пригадуєш – це шкільну програму з української літератури. Та ця жінка дійсно варта уваги не лише за свій талант та численні праці, але й за свою громадянську позицію.
Пропонуємо ознайомитись з деякими вражаючими фактами з біографії відомої письменниці.
1.Розмовляла Олена Пчілка виключно українською мовою, зі всіма, без винятку. На той час українська мова існувала тільки в усній формі серед селян, інтелігенція ж нею не розмовляла. Вперше, україномовна інтелігенція з’явилась у повісті Пчілки «Товаришки». До такої інтелігенції належала і сама Пчілка, воювала одна проти всіх.
2.У 1903 році у Полтаві відкривали пам’ятник І. Котляревському, читати доповіді українською було суворо заборонено. Тільки Олена Пчілка знехтувала цією забороною.
3.Навіть високі чиновники побоювались її розсердити, тому при зустрічі переходили на французьку, щоб часом не образити її своєю російською. Відомий випадок, коли директор поштового департаменту Петербурга особисто дав дозвіл надіслати телеграму до Києва українською мовою, що тоді було категорично заборонено. Бо «для госпожи Косач можно сделать исключение».
4.Олена Пчілка – одна з найосвіченіших жінок свого часу. Вона знала щонайменше 5 іноземних мов, хоча початкову освіту отримала вдома. За своє життя Пчілка переклала та переспівала твори Овідія, А. Міцкевича, О. Пушкіна, Лермонтова, Гоголя, Фета, Тютчева, Й. В. Гете, Г. К. Андерсена, В. Гюго, Шіллера. Працювала як прозаїк, драматург, перекладач, поет, літературний критик, фольклорист, видавець, редактор.
5.Виховуючи своїх шістьох дітей, Олена ввела в звичай – їздити разом навколишніми селами – «щоб вони (діти) проймалися там українським народним духом». Разом з чоловіком вона навчала дітей вдома до 5 класу, оскільки не могла довірити це тодішній русифікованій школі. Навчала дітей малюванню, музиці, історії. Завдяки матері діти стали справжніми українцями. «Діти – се наш дорогий скарб, се – наша надія, се – молода Україна».
Читайте також: Самоучка, талант якої визнав Пікассо. Постать в історії та сучасності
6.Олена Пчілка була редактором і видавцем журналу «Рідний край». Тут друкувалися Леся Українка, А. Кримський, Грицько Григоренко. Дебютували Павло Тичина та Максим Рильський. Виходив також дитячий додаток журналу – «Молода Україна» з різноманітними байками, казками, віршами та оповіданнями, які стали помітним внеском в дитячу українську літературу. Журнал був дуже популярним і тому скоро його закрили.
7.Коли Косачі жили на Волині у маєтку, неподалік Ковеля, селяни відразу відчули різницю між паном та панею. Тихого Петра Косача – побоювались, а от його дружину – ні. Олена Петрівна не зважала і на те, що селяни крали дерево з їх лісу, відповідаючи – «Нехай, може їм топити нічим».
8.Відома Олена Косач і своїм доробком в етнографії. На Волині вона займалась вивченням та збереженням народної творчості – записувала пісні, збирала орнаменти. Видала книгу «Український народний орнамент. Вишивка, тканини, писанки» та стала першим знавцем української вишивки.
9.Леся Українка називала свою матір найкращою, найрозумнішою та найталановитішою жінкою світу. Можливо, своїх волелюбних та непохитних героїнь Леся змальовувала саме з матері.
10.Олена Пчілка не визнавала більшовиків. Власне, вони платили їй тим самим. В часи, коли почались масові репресії проти української інтелігенції, Олена Петрівна теж їх зазнала. Та коли її спробували притягнути до справи Спілки визволення України, письменниця вже не вставала з ліжка.
Померла Олена Петрівна Косач 4 жовтня 1930 року, вже після смерті своєї геніальної доньки Лесі Українки. Життя цієї жінки – приклад мужності, стійкості та справжнього, непідробного патріотизму. Свою силу та витримку вона черпала в своїй родині, завдяки її наполегливості всі шестеро дітей виросли достойними громадянами, культурними діячами та вченими. Не даремно вона пишалась своїми дітьми. Україна ж має пишатись своєю донькою – неймовірною жінкою, яка все своє життя займалась вивченням, збереженням та популяризацією української культури.
Тетяна Кострикіна
Фото – Вікіпедія.
Читайте також: Людина-словник: Микола Лукаш. Постать в історії та сучасності
1454 всього переглядів, 1 сьогодні
