Ласкаво просимо, відвідувач! [ Реєстрація | Вхід

Ви будете здивовані, коди дізнаєтесь як виглядає найкращий дитячий садок світу

НОВИНИ, Освіта 12.07.2018

Кожна мама рано чи пізно постає перед питанням – відправляти дитину до садочка чи ні. Часто, у цьому питання батьки керуються своїм успішним чи не дуже досвідом відвідин садочка. Для когось це стало чимось на кшталт тюрми для малюків, для когось найбільшим і найвеселішим дитячим майданчиком. Так чи інакше, та якщо мама планує працювати, до кудись влаштувати дитину все ж доведеться.

Обираючи дитячі садочки всі ми мріємо про ідеальні умови для своєї дитини – вихователі, які обожнюють свою роботу і діток, сучасні ігрові майданчики, смачна їжа, ортопедичні ліжка, заняття музикою, танцями іноземними мовами і т.д.

У Японії пішли набагато вперед і втілили у життя неймовірний проект – побудували садочок без стін Fuji, поруч з Токіо. Виглядає це як широкий  дерев’яний овал, фактично садок – це дах. Це такий собі безкінечний ігровий майданчик, де діти цілодово на відкритому повітрі. Крізь стіни росте декілька дерев. Для того, щоб дістатись до своєї групи на заняття малюкам необхідно пройти таку собі смугу перешкод – на щось залізти, пройти по мотузяному містку, кудись забратись. Діти тут не обмежені у пересуванні, якщо дитині стає сумно – вона може покинути заняття та піти пробігтись, врешті ж все рівно прибіжить назад. За одну добу діти в середньому долають відстань 3-4 кілометри.

Одним з позитивних факторів такого садка, на думку архітекторів є шум. Через те, що стін тут немає, самі лиш перегородки, шум вільно розповсюджується. Якщо діти потрапляють до ізольованої кімнати, то можуть почати знервуватись, а шум для них може бути навіть корисним – вони стають більш уважними.

Незважаючи на те, що стін тут немає, садок досить безпечний. Наприклад кожне дерево оснащене сіткою, яка вловлює тих, хто впав. Це стало однією з можливих забавок. Також дітки полюбляють дивитись з прозорої стелі даху на класи – а що тут відбувається, що робить мій товариш.

Кожен місяць вчитель разом з учнями проводять перестановку меблів – це може стати справжньою грою. Меблі мають вигляд ящиків, всього таких в садочку 600 штук. Виготовлені вони з надлегкої деревини і навіть, якщо малюк вдариться, то шкоди великої собі не наробить. В таких ящиках можна гратись наприклад в потяг. Взагалі, в японських садочках всіляко підтримують дитячі фантазії та дають можливість їх втілювати.

Для того, щоб дітки були змушені спілкуватись один з одним в кожному класі поставили раковину. На японській мові є фраза ido bata kaigi, що означає « спілкування навколо колодязя ».

«Моя мета   – це не контролювати дітей, не оберігати їх занадто сильно. Цей дитячий садок відкритий для них. Дітям дозволено виходити назовні. Ось так ми повинні обходитися з ними. Весь садок схожий на дитячий майданчик. Ми хочемо щоб діти були на даху, а не тільки під ним.» – говорить про свій витвір архітектор Такахару Тезука.

Взагалі, припинити оберігати своїх дітей – це новітня теза, яку підтверджують численні наукові дослідження. За результатами цих досліджень, вчені прийшли до висновку – чим безпечнішими стають дитячі майданчики, тим більше дитячий травматизм. Здавалось би, парадокс.

Цьому існує цілком логічне пояснення – по-перше у дитини не формується розуміння того, що для дитини безпечно, а що ні. Просто дитина не відчуває межі, за якою чатує цілком реальна небезпека. А виникає ця межа після того, як дитина одного разу зірветься з невеликою висоти і пошкрябає коліно чи лікоть, як було у нашому дитинстві без супер- безпечних майданчиків. Коли все навколо абсолютно безпечне – не виробляється відчуття небезпеки.

Друга причина ще цікавіша. Як виявляється – дух ризикованих відкриттів просто так у дитині не знищити. Простими словами, якщо малий недоотримав ризики на дитячому майданчику, починає шукати їх деінде, де дійсно може бути дуже небезпечно.

Коли все це змішується в маленькій особистості, ось тут починає виникає високий ступінь ризику серйозного травматизму. Тому, правда досить проста – якщо не хочете, щоб дитина поранилась, дайте їй поранитись. Це працює тільки так. Невеликі ризики дають можливість дитині вивчити власне тіло та його можливості. От цей принцип і реалізували японські архітектори, створюючи свій неймовірний садок.

Тетяна Кострикіна

 

 

850 всього переглядів, 1 сьогодні

  

Партнери

Залишити відгук

Ви повинні увійти щоб залишити коментар.

Ми у соцiальних мережах

Березень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лют    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
  • Ad 1
  • Ad 2
  • Ad 3
  • Ad 4