Сьогодні Великий понеділок – початок Страсної седмиці

admin Iнше, Культура, ПУБЛІКАЦІЇ 02.04.2018

Кожен день цього тижня називається Великим і має своє сакральне значення.

Відсьогодні у християн розпочинається Страсний тиждень, або Страсна седмиця – найскорботніші дні перед святом Христового Воскресіння, пише Укрінформ. Цей період цілком присвячений останнім подіям з життя Ісуса Христа: таємній вечері з учнями, підлій зраді Юдою, арешту, неправедному суду, знущанням, Його стражданням, смерті на Хресті та погребінню.

Страсна седмиця стоїть трохи осторонь від Великого посту, який власне закінчився ще в п’ятницю ввечері. 40 днів християнин приділяв увагу власній персоні, самозаглиблюючись у покаянні, а з сьогоднішнього дня (вірніше, ще з Лазаревої суботи) має перебувати поряд з Христом, проходячи і проживаючи разом із Ним Його хресний шлях аж до Голгофи, без якої, як відомо, нема й Воскресіння.

І хоча ці дні надзвичайно важкі й сумні, але все одно, вони сповнені тихої радості, адже ми впритул наближаємося до знаменної події – Христового Воскресіння.

Страсний тиждень пов’язаний із багатьма обрядодіями, кожен день тижня називається Великим і має своє сакральне значення. Здавна у понеділок Страсної седмиці українці, особливо жінки, починали велике прибирання хати. Ще до сходу сонця матері будили дочок, нагадуючи, що «недалечко красне яєчко», а тому потрібно «помити хату».

Вмившись, господарниці починали білити спіни та стелю, змащувати жовтою глиною долівку, а рудою обводити підвалини в хаті та призьбу на дворі. Щоправда, в деяких регіонах України заборонялося білити в понеділок «від грому» і в суботу, тому що в цей день «снувався світ». Зазвичай хату білили двічі на рік: на зиму (на Покрову) і на літо (на Великдень).

В деяких районах Полісся, білячи оселю, жінки роздягалися догола. Не можна було білити вагітній жінці (бо «замастиш очі дитині»), або коли в жінки були критичні дні. Білити дім, піч, було ритуалізованим дійством, пов’язаним з мотивом «світу білого», чистоти.

Також 2 квітня – день пам’яті мучениця Фотини (Світлани), самарянки, її синів – мучеників Віктора, названого Фотином, та Йосія.

Свята мучениця Фотина була тією самою самарянкою, з якою розмовляв Спаситель біля колодязя Якова (Ін. 4, 5-42). За часів імператора Нерона (54-68), який проявив надзвичайну жорстокість у боротьбі з християнством, свята Фотина жила в Карфагені зі своїм молодшим сином Йосією. Там безбоязно вона проповідувала Євангеліє. Її старший син Віктор хоробро бився в римських військах проти варварів і за свої заслуги був призначений воєначальником в місто Аталію (Мала Азія). Градоначальник Аталії Севастьян при зустрічі зі святим Віктором сказав йому: “Я знаю достовірно, що ти, твоя мати і твій брат — послідовники вчення Христа. Але я по-дружньому раджу тобі — підкорися волі імператора, за це будеш отримувати майно християн, яких ти видаватимеш нам. Твоїм же матері та братові я напишу, щоб вони не проповідували Христа відкрито. Нехай таємно сповідують свою віру”. Святий Віктор відповів: “Я сам хочу бути проповідником християнства, як мої мати та брат”… Врешті-решт, після довгого утримування в тюрмі, святих замучили до смерті.

З іменинами вітайте: Світлану, Віктора, Олександру, Максима, Уляну.

За даними «Синоптика», цей день у Первомайську найтеплішим був у 1975 році – 22,5, найхолоднішим у 2003-му — -3,1.

Перше фото – Олександра Шуміліна.

Читайте також: Відсьогодні в Україні почала діяти заборона на вилов риби