Ласкаво просимо, відвідувач! [ Реєстрація | Вхід

Скільки степів залишилось в ОТГ Вознесенського та Веселинівського районів?

Iнше 12.02.2021

Сьогодні Миколаївська область є однією з найменш успішних за кількістю природоохоронних територій та й природних територій як таких. В умовах глобальних змін клімату це означає стрімке перетворення регіону на пустелю. Не створивши заказники і цінні природні території, жителі степових регіонів залишать нащадкам лише вивітрену суховіями ріллю.

Приміром, Веселинівський та Вознесенський райони Миколаївської області повністю розташовані в межах Степової зони. Проте реальна площа тамтешніх степів незначна. Станом на 2020 рік вона становить 7,7% від площі цих районів. З них мало порушені степи займають орієнтовно 2%, решта — пасовища та сіножаті, що різною мірою деградували від перевипасу та випалювання рослинності в минулому. В останні роки частка збережених степів постійно зменшується через нові випадки розорювання, забудову сонячними електростанціями тощо. Протягом останніх 2 років науковці ГО «Українська природоохоронна група» обстежували степові ділянки у Веселинівському та Вознесенському районах, щоб відстежити скільки степів зникло останнім часом і по якій причині.

Незважаючи на наявність цінних природних територій і навіть проектованих для створення заказників, більша частина степів у межах обох районів не перебуває під охороною. Так, наприклад, у межах Веселинівського району лише 140,4 га входять до природно-заповідного фонду, а це лише 1,3% від площі степів, що збережені на території району. У Вознесенському районі цей показник становить відповідно 1567 га, або 15% від площі степів району.

Різнотравно-типчаково-ковилові та типчаково-ковилові степи зазнали особливо помітних змін під впливом діяльності людини. Вони виявилися найбільш придатними для сільськогосподарського виробництва. І оскільки більшість з них понад як на 95% розорані в минулому столітті, то їх залишки  збереглись лише на крутих степових схилах, які наразі, незважаючи на пряму заборону земельного законодавства, самовільно розорюються або навіть надаються у власність громадян, хоча оранка схилів від цього не стає законною.

Науковці-екологи провели ретроспективний аналіз супутникових знімків різних років. Це дозволило зрозуміти, що порівняно нещодавно тут було значно більше степових ділянок, ніж зараз.

Стан степових ландшафтів Прибужанівської ОТГ протягом 2000-2020 років

Станом на 2000 рік у межах ОТГ частка степів становила близько 12% площі громади. На початок 2020 року ця цифра становить 3,5% площі ОТГ. Тобто за 20 років знищено 70% степів (пасовищ).

Стан степових ландшафтів Веселинівської ОТГ протягом 2012-2020 років

Станом на 2012 рік у межах Веселинівської ОТГ площа степів становила близько 14.5% площі громади. На 2020 рік ця цифра становить 8,5% площі громади.

Стан степових ландшафтів Олександрівської ОТГ

Станом на 2012 рік в межах Олександрівської селищної ОТГ степи займали близько 12.7 % площі громади. Станом на 2020 рік степистість Олександрівської ОТГ зменшилася до 9.1%. Було додатково розорано більше 1000 га степів. В Олександрівській ОТГ наразі охороняється найбільше степових екосистем: тут знаходяться території НПП “Бузький Гард”.

Стан степових ландшафтів Дорошівської ОТГ

Станом на 2012 рік 13% площі Дорошівської ОТГ займали степові ландшафти. У 2020 році степистість громади зменшилася до 8.6%. Майже 1500 га було розорано та забудовано СЕС протягом 8 років.  Частка охоронюваних степів у Дорошівській ОТГ дуже мізерна – близько 35 га, що входять до ПНДВ “Михайлівський степ”.

Стан степових ландшафтів Бузької ОТГ

Станом на 2012 рік степи в межах Бузької ОТГ займали близько 9.5%.  Станом на 2020 рік 7.5% площі громади є степовими ділянками.

Степові ландшафти Вознесенської міської ОТГ

Станом на 2012 рік степистість громади становила 9.5%. У 2020 році степистість зменшилася до 8.5%.

Ще в 2019 року експерти нашої групи провели 4 експедиції басейнами річок Чичиклії та Чортали з метою виявлення цінних територій. У результаті експедицій науковці запропонували надати цим територіям статусу об’єктів природно-заповідного фонду. Однак необхідність збереження цих об’єктів полягає не лише в їхній унікальності – вона викликана тотальним знищенням степів. Зберегти останні клаптики природи означає не допустити перетворення більшості ОТГ на аграрну пустелю. Інакше кажучи, збереження залишків природи сьогодні впливатиме на  економічний потенціал громад у найближчому майбутньому, а також на рівень життя та здоров’я місцевих жителів.

Віктор Скоробогатов

Читайте також: Жителі Мигії погрожують перекрити трасу, якщо не повернуть пільговий тариф

Немає тегів:

201 всього переглядів, 1 сьогодні

  

Партнери

Залишити відгук

Ви повинні увійти щоб залишити коментар.

Ми у соцiальних мережах

Березень 2021
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лют    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
  • Ad 1
  • Ad 2
  • Ad 3
  • Ad 4