Ласкаво просимо, відвідувач! [ Реєстрація | Вхід

Сім’я – не завжди шлюб. Юридична практика

Держава, ПУБЛІКАЦІЇ 27.04.2018

Сімейне законодавство, а саме частини 1 та 2 статті 21 Сімейного кодексу України, чітко визначає, що шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім’єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов’язків подружжя.


Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 74 СК України у разі, якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.
Про ознаки проживання однією сім’єю висловився і Конституційний Суд України у своєму рішенні від 3.06.99 №5‑рп / 99, в якому зазначив, що до членів сім’ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв’язках. Обов’язковою умовою для визнання їх членами сім’ї є факт спільного проживання, ведення спільного господарства, наявність спільних витрат, купівлі майна для спільного користування, участі у витратах на утримання житла, його ремонт і т. п.
Посилання ж на періодичне спільне проживання не є достатнім для визнання факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без шлюбу в розумінні ст.74 СК без наявності інших ознак сім’ї. Положення ст.74 СК України поширюється на правовідносини між чоловіком і жінкою, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, і для визнання майна, придбаного під час фактичних шлюбних відносин, спільною сумісною власністю необхідні докази: ведення спільного господарства, наявності в сторін спільного бюджету, проведення спільних витрат, придбання іншого майна в інтересах сім’ї.
Проте, за необхідності поділу майна, нажитого під час проживання однією сім’єю без шлюбу, та недосягнення згоди шляхом укладення нотаріально посвідченого договору, необхідно буде звернутися до суду з позовом про визнання факту проживання однією сім’єю, визнан­ня майна спільною сумісною власністю / визнання права власності на 1 / 2 частину цього майна та поділ такого майна / визначення частки у спільній сумісній власності / стягнення грошової компенсації за частку у спільному майні.
У позові необхідно довести, що особи у певний проміжок часу проживали сім’єю й набули в цей час майно, яке вони бажають поділити. Доказами проживання однією сім’єю можуть бути: довідки ЖЕО, реєстраційний запис у паспорті, показання свідків, які можуть підтвердити факт спільного проживання, листування й інше. Матеріальну підтримку можна доводити документами (спільна сплата рахунків, оформлення кредиту тощо).
Досить часто чоловік чи жінка офіційно не розірвали шлюб з іншим чоловіком чи жінкою та починають жити з іншими у фактичних шлюбних відносинах. У цьому випадку іншому члену цього союзу слід розуміти відсутність законодавчого захисту у випадку майнового спору, оскільки у ст. 74 СКУ визначені умови для визнан­ня відносин фактичними шлюбними відносинами – це не перебування в будь-якому іншому шлюбі. Також немає підстав для визнання майнових наслідків згідно ст. 74 СКУ у випадку проживання одного з учасників фактичних шлюбних відносин у ще одних фактичних шлюбних відносинах. Сам факт перебування у фактичних шлюбних відносинах без установлення ведення спільного господарства не є підставою для визнання права власності на половину майна за кожною зі сторін. На це звернув увагу Верховний Суд України у Постанові від 25.12.2013 №6-135цс13. Підтвердженням же факту проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу є лише наявність фактичних шлюбних стосунків – йдеться у рішенні по справі № 337‑5266 / 1‑ц від 25.01.2018
За приписами ч. 2 ст. 3 СК України сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права та обов’язки. Подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік, у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що встановлені ч. 2 ст. 3 СК України виключення, згідно з якими подружжя вважається сім’єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв’язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно, стосуються офіційно зареєстрованих шлюбів.
Отже, на правовідносини, у яких жінка та чоловік знаходилися у фактичних шлюбних відносинах, хоча разом не проживали з поважних причин, не розповсюджується дія ст. 74 СК України, навіть за наявності спільної часткової власності, листування, відвідин одне одного тощо.

За матеріалами правових ресурсів

Читайте також: Якщо замість 220 – 180 або 300. Юридична практика

  

226 всього переглядів, 2 сьогодні

  

Партнери

Залишити відгук

Ви повинні увійти щоб залишити коментар.

Ми у соцiальних мережах

Жовтень 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Вер    
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031  
  • Ad 1
  • Ad 2
  • Ad 3
  • Ad 4