Ласкаво просимо, відвідувач! [ Реєстрація | Вхід

Шевченківська драма на Первомайській сцені

Культура, ПУБЛІКАЦІЇ 26.09.2018

Добрі давні знайомі знову в гостях

20-21 вересня жителі Первомайська мали неперевершену нагоду насолодитися театральним мистецтвом. До нас вкотре завітав Львівський обласний музично-драматичний театр ім. Юрія Дрогобича. Не без хвилювання йшла на виставу. Мала велике бажання поспілкуватися з артистами, але ж на мене ніхто там не чекав.

Прийти завчасно – не запорука успіху, а перед виставою – актори точно будуть готуватися до виходу на сцену. Згадала, що я ж знайома з адміністратором театру паном Іваном. У 2016 році випала нам така нагода побувати у Дрогобичі, адже саме там розташовується цей театр. Прийшла і питаю пана Івана, а в мене перепитують: «Вам Івана чи пана Івана?». Порозумілися. Зустрілися. Доброзичливий, балакучий, закоханий у театр і Дрогобич. Я напевно знала, що він повідає мені щось цікавеньке.

«Осіннє турне ми почали з Одеської області: Ізмаїл, Рені,Болград, Затока Чорноморськ. Зараз ми в Первомайську. Потім Кіровоградська область. За два місяці нашого турне ми побуваємо в 10 областях», – розповідає пан Іван. Задоволений тривалою дружбою південного регіону з Львівським обласним музично-драматичним театром ім. Юрія Дрогобича: «В Первомайську нас люблять і чекають. Ми багато вистав вже до вас привозили, і глядачі знають, на якому рівні працює театр. Гарні декорації, гарний склад акторів. Ми привозимо найкращих, серед них народні та заслужені артисти України. Гастролі театру не обмежуються рамками нашої країни. Артисти з успіхом поширюють українське театральне мистецтво в Прибалтиці, Польщі, Словаччині та Чехії».

Звичайно, щоб глядачу було цікаво, для гастролей обирають найбільш актуальні вистави. Один зі спектаклів, який було представлено на розсуд первомайців – «Мати-наймичка» за твором Тараса Шевченка. З цією виставою театр знайомий ще з 80-90-х років. Потім на деякий час її зняли з репертуару, а сьогодні привезли вже в оновленому вигляді. Пан Іван зізнається, що після вистави полюбляє вийти у фойє, аби подивитися на реакцію, почути, про що спілкуються глядачі після перегляду. Зауважує, що найбільш до душі глядачу – класика, і не завжди радо зустрічають класику в сучасній інтерпретації.

Хто знав, що «Мати-наймичка» буде такою актуальною в Первомайську. Весь минулий тиждень містяни хвилювалися за життя маленького Богданчика, якого мама анонімно залишила у «Віконці життя». Дуже схожі події розвивалися на сцені МЦКіД ім. Є.Зарницької. Не буду переказувати зміст. Скажу,що зала плакала. Спектакль тривав всього трохи більше, ніж годину. За цей час ми сміялися, раділи і витирали сльози. Ми просто жили разом з героями на сцені. Глядачі стоячи аплодували артистам.

Завжди мені здавалося, що найбільша удача – взяти інтерв’ю у актора головної ролі. Тож після дійства, ковтнула сльози і пішла за куліси. В мене серце ще колотиться від драми, яка розгорнулася на сцені. Думками я ще на там, разом з Марком, переживаю усі потрясіння, які випали на його долю. А за кулісами мене зустрічає Олександр. Він в костюмі Марка, але вже радо посміхається і готовий ділитися своїми враженнями. «Ох,ці неймовірні акторські штучки – моментальне перевтілення»,- думаю я. Він не змучений виставою, як то буває ми бачимо по телевізору, чи знову ж на допомогу пришла акторська майстерність – не знаю.

Сашко відкритий до діалогу і розповідає, що наразі він завершує навчання в Тернопільському педагогічному університеті, кафедра театрального мистецтва. Це його перші гастролі і взагалі перша головна серйозна роль. Трохи сором’язливий, симпатичний, чорнявий, з великими абсолютно карими очима хлопець зізнається: «Це перша така серйозна роль. Під час навчання в переважній більшості я грав героїв-коханців. Я відчував – можу більше, і радий, що мені підпало таке.»

Під час розмови з’ясовується, що наш артист родом з Гайворона. Розділити його творчі здобутки приїхала вся родина. Радіє, бо чекав, та все ж не очікував. Я хочу побачити цю групу підтримки. Тут з’являється спортивного складу чоловік з хлопчиськом. «Це мій батько Артур і молодший братик», – каже Олександр. «На абордаж кинули, мабуть», – подумалось мені. Дивлюсь на цього кремезного чоловіка і розпирає від цікавості, як же ж він поставився до новини, що його син стане актором. Зізнається, що здивувався, адже планував життя сину зовсім інакше. І тут виявляється, що Сашко спочатку отримав освіту в коледжі за спеціальністю «ремонт та обслуговування автомобілів та двигунів», а потім вже подався в актори. Тепер батько є прихильником його творчості, вже не вперше відвідує вистави за участі сина. На виставі «Мати-наймичка» настільки заглибився в події, що навіть скупа чоловіча сльоза покотилася.

Стоїмо, спілкуємось, і у кожного свої приводи для щастя. Сашко – вдало зіграв, побачив родину, попереду сімейний вечір в затишному кафе. Батько Артур – побачив сина, розділив радість успіху. А я тішуся, що випала нагода хоч на декілька хвилин опинитися в їхній компанії, і за годину спектаклю втамувати власну естетичну спрагу.

Ксенія Мініна

Читайте також: Первомайці святкували Всесвітній день туризму разом з НПП”Бузький Гард”

  

426 всього переглядів, 3 сьогодні

  

Партнери

Залишити відгук

Ви повинні увійти щоб залишити коментар.

Ми у соцiальних мережах

Листопад 2018
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Жов    
 1234
567891011
12131415161718
19202122232425
2627282930  
  • Ad 1
  • Ad 2
  • Ad 3
  • Ad 4