Про Юрія Кнорозова, який розшифрував письмена майя
Якби не український вчений, світ би і досі не знав, що саме заховано в таємничих письменах майя. Вчені вже декілька століть намагались їх розшифрувати і зійшлись на думці, що це непосильна задача. «Те, що створив один розум, може розгадати інший», – вирішив харків’янин Юрій Кнорозов і взявся за дешифровку. Однак перед цим пройшла значна частина життя вченого, яка і привела його до найбільшого відкриття.
Народився Кнорозов у селищі Південне поблизу Харкова у 1922 році. Тут він закінчив залізничну школу №46. Найважчими спогадами дитинства став Голодомор, який у Харківській області більшовики проводили з особливим запалом.
Дім, де виріс Кнорозов, досі стоїть і саме тут почалися загадкові події. Довгий час в будинку зберігались дитячі малюнки, які автор підписував якимись невідомими закарлючками, що дуже нагадують ієрогліфи майя. Сам вчений так і не зміг пояснити цей цікавий факт.
Існує легенда з дитинства Кнорозова, мовляв, він отримав м’ячем по голові, що спричинило струс мозку і це відкрило в ньому талант до дешифрування древніх ієрогліфів. Вже в п’ять років він навчився писати, при чому освоїв цікавий метод – дзеркальне письмо.
Спочатку Кнорозов вступив до Харківського університету на історичний факультет, а вже у 1940 поїхав вивчати єгиптологію до Московського університету. Однак в Харківському університеті містяться документи, які вказують, що до Москви він переїхав 1941 року. В будь-якому випадку, тут вчений захопився малодослідженими шаманськими практиками північних і східних народів СРСР.
Наступна таємнича історія пов’язана з післявоєнним періодом. Достеменно відомо, що Кнорозов Берлін не брав. Як трофей, вчений приніс два цікавих видання – передрук рукопису XVI ст. францисканського монаха Дієго де Ланди «Повідомлення про справи в Юкатані» та видані у Гватемалі «Кодекси майя». Нібито ці книги вчений врятував з палаючої бібліотеки в Берліні. Але насправді телефоніст 156-го артилерійського полку резерву Ставки Верховного Головнокомандування Кнорозов зустрів Перемогу під Москвою. Скоріш за все їх привіз хтось з офіцерів, але чим саме могли зацікавити такі специфічні книги військовослужбовця – так і залишилось таємницею. Врешті, саме ці видання допомогли Кнорозову у дешифровці писемності майя.
За найбільшу працю свого життя вчений взявся у 1946 році. Його науковий керівник Сергій Толстов відверто не схвалив цю ідею, оскільки вважав, що Юрій тільки змарнує час над ними. Саме тому він відмовився надати йому рекомендацію до аспірантури. На відміну він Толстова, цю ідею підтримав вчитель та науковий керівник Кнорозова С. О.Токарєв.
Іспанські завойовники, які відкрили світові цивілізацію майя, цілеспрямовано знищували не тільки представників майя та ацтеків, але і їх бібліотеки. Католицькі священики вважали, що ця література заснована на демонології та єретизмі. І тільки в XVI ст. почалось дослідження цього письма. Подейкують, що іспанський єпископ Дієго де Ланда спалив всі автентичні тексти майя, але пізніше у мадридській королівській академії знайшли його книгу – власний варіант дешифрування писемності майя. На основі його абетки світові вчені намагались розшифрувати стародавні тексти, однак так і не змогли це зробити, тому вирішили, що дані де Ланда не вірні. Не здався тільки Кнорозов – протягом п’яти років, не виходячи з кабінету, він займався дешифруванням і врешті йому це вдалось! Те, що не змогли зробити великі світові вчені, зміг зробити українець!
У 1955 році він мав захищати кандидатську дисертацію, однак за такі визначні досягнення він відразу отримав докторську ступінь. Незважаючи на світову славу, вчений зміг побувати за кордоном лише одного разу – 1956 року у Копенгагені на Міжнародному конгресі американістів. Про всі подальші численні запрошення колег йому просто не повідомляли. Та і нагороду Кнорозов отримав досить пізно – Державну премію СРСР у 1977 році. І лише після розпаду СРСР він зміг побувати на землях майя і ацтеків та отримав вищі нагороди Гватемали і Мексики – Велику золоту медаль та орден Ацтекського орла.
Незважаючи на те, що ім’я Юрія Кнорозова назавжди вписане в історію світової цивілізації, після розпаду радянської імперії вчений не мав грошей навіть на цигарки і змушений був підбирати чужі недопалки. Помер Юрій від пневмонії у 1999 році.
Завдяки великому українському вченому, писемність майя здобула офіційну підтримку уряду Мексики і викладається в університетах та середніх школах у районах, де жили колись племена майя. В Канкуні (Мексика) у 2012 році встановили пам’ятник Юрію Кнорозову.
Підготувала Тетяна Кострикіна
Читайте також: Подорожувала, фільмувала, жила… Постать в історії та сучасності
1680 всього переглядів, 3 сьогодні