Первомайцям розповіли про наслідки спалювання листя та сміття
Ось ще тільки недавно було літо… Вже осінь. О цій порі флора та фауна готується до настання холодів. От уже дерева починають скидувати своє ошатне вбрання. І так сумно дивитися на зажурені голі стовбури. Прикро бачити, як жителі міста обабіч жвавих міських вулиць згрібають опале листя й там його спалюють. Тут уже не до сентиментів.
Адже ми й так мешкаємо у середовищі з техногенним навантаженням, яке невпинно збільшується. А тут ще ця проблема з опалим листям. Населення спалює його, не задумуючись над тим, якої шкоди це завдає довкіллю. Не кожен знає, що тонна тліючого листя виділяє 30 кілограмів чадного газу (він зв’язується із гемоглобіном крові, блокує постачання кисню до тканин організму) та 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. В тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин.Крім цього при згорянні листя та рослин виділяються важкі метали, чадний газ, окис азоту й багато інших канцерогенних сполук. А така речовина як бензопірен може викликати ракові захворювання.
Де ж воно все це береться і як потрапляє така отрута до красивих садово-паркових насаджень?
До дерев і кущів, що ростуть уздовж доріг за містом, на міських вулицях, забруднювачі надходять з повітря та із забруднених вод і грунтів. Свою «ложку дьогтю» додають деревам ще й автомашини, кількість яких усе зростає. Від них зелені насадження отримують важкі метали й нафтопродукти. Та й тут не обходиться без всюдисущого токсичного бензопірену. Адже він накопичується в грунтах зелених насаджень ще й через те, що його виділяє асфальт, яким покриті вулиці, площі, прибудинкова територія.
Додаткова проблема полягає в тому, що з листям до вогнища нерідко потрапляють інші матеріали, які містять канцерогенні речовин та суттєво посилюють забруднення атмосфери..
Та не тільки мешканці міст зазнають шкоди від спалювання листя. Небезпека від нього поширюється й на жителів сільської місцевості. Нині, мабуть, рідко зустрінеш людину, яка б не використовувала у своєму саду, на городі чи на присадибній ділянці засоби від шкідників і гризунів. А восени під час спалювання бур’янів, трави, інших рослинних залишків пестициди та отрутохімікати, накопичені рослинами за сезон, виділяються в повітря.
Окрім безпосередньої загрози для здоров’я людини, спалювання листя і сухої трави призводить до такої екологічної шкоди як руйнація ґрунтового шару, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли листя перегниває, речовини необхідні для розвитку рослин повертаються в гумос. При згорянні ж утворюється зола. Не зважаючи на загальноприйняту думку, зола є далеко не найкращим добривом. Більше того, щорічне спалювання листя спричинює виснаження ґрунту та, відповідно, зменшення врожайності.
Спалювання рештків рослин і опалого листя небезпечне ще й тим, що може перерости у неконтрольоване горіння. А це в свою чергу може призвести до пожежі.
Комусь може здається, що нічого серйозного тут немає, а насправді бачимо яку небезпеку становить спалювання листя.
З огляду на викладене громадянам слід замислитись, чи варто випалювати суху траву, бур’ян при наведенні ладу біля своїх садиб, на городах, прибудинкових територіях, перетворюючи родючі землі навколо нас на попелище, додаючи роботи пожежним, наносячи шкоду екології, здоров’ю собі та оточуючим, своїм нащадкам.
Читайте також: 04 вересня у Первомайську перевірять систему оповіщення
5101 всього переглядів, 1 сьогодні
