Ласкаво просимо, відвідувач! [ Реєстрація | Вхід

Первомайський гонщик знову перший!

НОВИНИ, ПУБЛІКАЦІЇ, Спорт, Спорт 25.05.2019

Решта наших земляків результатами похвалитися не можуть, але емоцій на рік вперед

18 травня в Вознесенську відбулася крос-кантрійна велогонка «Соколині перегони». Захід став другим і має всі шанси стати щорічним. Кількість бажаючих взяти участь у «Соколиних перегонах» стрімко росте. Цього року на старт вийшли 220 велосипедистів, а це вдвічі більше ніж у 2018.

Крос-кантрі-одна зі спортивних дисциплін у маунтінбайку (гірському велосипеді), перегони по пересіченій місцевості зі спусками, затяжними підйомами, швидкісними та технічними ділянками. Траса включає в себе як природні, так і штучні перешкоди. Все це відчули велосипедисти на власному досвіді і варто сказати, що не дарма при реєстрації учасники отримували страховий поліс. За даними вознесенського міського центру первинної медико-санітарної допомоги 15 учасників велоперегонів звернулися за медичною допомогою з приводу забоїв, подряпин та розтягнення зв’язок. Згідно з опублікованим списком результатів 36 учасників не подолали маршрут повністю з різних причин.

Однією з цілей «Соколиних перегонів» є популяризація велосипедного спорту, адже в Вознесенську в спортивній школі немає відділення велоспорту, а ентузіастів хоч відбавляй. До речі, мер міста Віталій Луков та його син Дмитро також брали участь у змаганнях. На фініші їх чекали дружина та донька.

Щодо первомайців, на змагання відправилися 9 велосипедистів і один з них був в числі організаторів гонки. Ілля Клочков достойно представив Первомайськ і посів перше місце в категорії «юніори». Він подолав дистанцію 50 км за 2 год 40хв 23 сек і випередив на 9 хвилин свого головного суперника Дмитра Лукова. Всі інші первомайці отримали чудовий досвід та зробили висновки, які до речі дуже різняться.

Юлія Савва, 37 років: «Мені не вистачило 4 км до фінішу. Було спекотно і важко, але я в захваті. Загубила окуляри, один раз впала. Хочу повернутися наступного року аби фінішувати».

Ірина Завадська, 35 років: «Відчуваю моральний підйом. Я їхала на змагання аби перемогти себе і мені це вдалося адже я побила всі свої власні рекорди. Я дуже вдячна моєму чоловіку, який їхав поруч і всіляко мотивував мене».

Сергій (30 років) та Марія (28 років) Корсуненки: «Ми більше не хочемо повторювати. Це були не перегони, а бій за виживання. В мене було 8 проколів, загубив задній ліхтар, згоріли руки та ноги, Марія отримала подряпини. І уявіть наш стан, коли ми дісталися фінішу там вже все скінчилося».

Ксенія Галузінська, 28 років: «Поломка другий рік поспіль майже на тому ж самому місці надломила остаточно мою волю цього року. Зійшла з дистанції, бо втратила багато часу на ремонт. Чудова організація заходу і однозначно хочеться вернутися, але вже час вирішить в якій ролі: учасника, волонтера чи глядача».

Володимир Галузінський, 31 рік: «В нашій редакції велоспорт став свого роду маст-хев, бо серед нас є людина-бревет Олександр Шумілін, або ж просто Шуня. Тому велоперегони, велоподорожі – в нас топ-тема обговорень. АЛЕ. Кожен з нас сповідує своє ставлення до велосипеда, має різну кількість вільного часу для того (я не маю майже взагалі), а тому я маю оцінювати перегони окремо, а себе на перегонах – окремо. Крім того, моя оцінка є враженням простої людини, а не професійного гонщика.

Отже, перегони. Все на висоті, мотивація учасників – є, кожному медаль, бажаючим футболка. Організація КП – є, вода, техдопомога, медики, яскравий старт та фініш – є. Через те, що ми зійшли ще на третині шляху і потрапили на фініш разом з першими гонщиками, то зустрічали усіх решту. Критика була і від так званих «лосів», себто тих, хто їхав на результат. Хтось скаржився на волонтерів, хтось на маркування, але більшості «зайшло». Я на результат не їхав, тому до оформлення маршруту претензій теж не маю. Тим більше, що увесь його я не пройшов. Аж ось за пару годин почали фінішувати прості смертні. І тут вже було видно невимовне страждання та біль в очах. А фінішували ж, до речі, не лише як треба, а хтось – як і ми, з іншого боку, що свідчило про сходження з дистанції. Звідси наступне.

Я на перегонах. Другий рік показав те, про що здогадувався ще минулоріч. Я не є цільовою аудиторією на цьому маршруті. Причини того цілком зрозумілі і вони точно не в організації. Та кількість вільного часу і те ставлення, що маю я – не дасть мені змоги подолати понад пів сотні кілометрів по лісах та кручах. Якщо колись на «Соколиних перегонах» облаштують більш спрощений маршрут для справжніх любителів – із задоволенням спробую свої сили. Але якщо ні – теж із задоволенням приїду подивитись, познімати і долучитись до велотусовки. А Вознесенськ такими темпами матиме усі шанси крім столиці мотоболу стати ще й столицею крос-кантрі».

Ксенія Мініна

Читайте також: Змінити місце голосування для участі у виборах до Ради можна до 15 липня

Змінити місце голосування для участі у виборах до Ради можна до 15 липня

304 всього переглядів, 1 сьогодні

  

Партнери

Залишити відгук

Ви повинні увійти щоб залишити коментар.

Ми у соцiальних мережах

Червень 2019
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Тра    
 12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
  • Ad 1
  • Ad 2
  • Ad 3
  • Ad 4