«Моя кімната- це диван, крісло і близько 5000 книг»
Як звичайна мама перетворилася на блогера
«Моя кімната – це диван, крісло і близько 5000 книг», – так написано в Анни Мітрашевської на сторінці в Instagram(@pollianna.books). Але нещодавно там з’явилося ще й дитяче ліжечко. Історія розвитку Аніного блогу, як доказ, що декрет – не вирок.
«В декретну відпустку пірнула з головою, та не надовго. До пологів мене захоплювало спілкування з майбутніми мамами: спільні переживання, клопоти і очікування. Знаю, що жінки роками проживають своє життя в мобільних додатках, де не втомлюються обговорювати дитячі проблеми. Мене вистачило на рік і я все видалила. Бути сучасною мамою – кльово, але є й інші радості життя, навіть коли грошей бракує.
Читати мене навчила бабуся, задовго до школи. Вона ж завжди і підтримувала цей вогник. Пам’ятаю як перші кишенькові гроші витратила на книгу. Придбала любовний роман за 4 грн. Продавчиню, аж ніяк не хвилювало для кого школярка купує таку літературу. Читала швидше, ніж накопичувала суму на наступний роман. Тож, треба було шукати вихід і ми почали обмінюватися книгами з подругою. Однозначно можу сказати, що вивела читання на інший рівень в декретній відпустці. В моєму оточенні завжди були книголюби. Але коли студентське життя вирує, то в соцмережах розміщаєш дописи зовсім не про книги. Сьогодні я веду власний читацький блог, співпрацюю з українськими видавництвами і сучасними авторами.
З народженням Марійки вільного часу стало значно менше, можу сказати, що його катастрофічно не вистачає. Отже вільні хвилини приділяю читанню і веденню сторінки в інстаграм. Здивувалася, коли підбивала підсумки. Виявилось, що за рік від народження донечки прочитала більше ніж минулого року. За цей час я знайшла багато однодумців в мережі. Ось, наприклад, нещодавно брала участь у читацькому марафоні. За його умовами учасники повинні були читати 24 години, тоді я прочитала 717 сторінок. Це мій рекорд, але здебільшого намагаюсь читати для задоволення. Тому бувають дні, коли книжку навіть не беру, але якщо бути відвертою, то таке буває рідко.
Цікавий факт, що читати стала більше, а купувати менше. Якраз в рамках співпраці з видавництвами вони надсилають книги для читання. Тобто я прочитую твір, зазвичай це новинки від видавництва, і публікую відгук на своїй сторінці. Окреме життя вирує в інстаграмних сторіз (ред. – дописи які зникають через 24 години), там я роблю огляд дитячих книжок і часто долучається донечка. Вона любить гортати сторінки і завжди коментує лепетанням. Також серед моїх набутків – інтерв’ю для блогу з Анастасією Нікуліною, сучасною письменницею, авторкою книги «Сіль для моря, або Білий кит» і бестселера «Зграя». З Настею ми познайомилися на презентації її книги. Вона радо погодилася на інтерв’ю, а також подарувала книгу, яку я розіграла серед своїх підписників.
Ми часто сміємося в сімейному колі, що книга – найкращий подарунок, але не в моєму випадку. Мій чоловік Іван підтримує мене в такому захопленні, але книгу за подарунок не вважає, бо то необхідність. Зазвичай додає книгу до чогось більш масштабного і часто купує без приводу.
Кажуть, що саме в кінці року час підбивати підсумки і будувати плани. Останнім ділитися не боюся, бо почала втілювати в життя. Скоро мої підписники побачать «Щоденник книголюба». Цей записник допоможе кожному систематизувати прочитане і залишити там пам’ять про улюблену книгу.»
Спілкувалася Ксенія Мініна
P.S Анюта, редакція газети «ТВ Всесвіт» вітає тебе з днем народження!!! Нехай сімейні читання стануть гарною звичкою у вашій щасливій родині.
Читайте також: Наші є й серед сумоїстів
954 всього переглядів, 1 сьогодні
