Ласкаво просимо, відвідувач! [ Реєстрація | Вхід

Мало любити Україну до глибини душі, треба любити її до глибини своєї кишені. Постать в історії та сучасності

Культура, ПУБЛІКАЦІЇ 27.04.2018

Тема українського меценатства – таємнича і загадкова і досі повністю не вивчена. Лише декілька імен відомих меценатів минулого може назвати пересічний українець сьогодні – Ярослав Мудрий, Шептицький, Ханенки от і все, а можливо і цих не згадає. Та їх життя дуже часто може слугувати прикладом для наслідування, своїми вчинками вони заслужили повагу нащадків.


Серед плеяди відомих родин меценатів окремо стоїть прізвище Тарновських. Чому окремо? Завдяки ним, а саме Василю Васильовичу Тарновському молодшому, ми сьогодні маємо змогу ознайомитись зі спадком нашого кобзаря Т. Г. Шевченка. Та відомий він не лише своєю прихильністю до поета.
– Василь Тарновським молодший був відомим колекціонером. Його захоплення можна поділити на декілька етапів. На першому, який тривав приблизно з 1850 до 1860 років, молодшого Тарновського цікавлять саме старожитності, предмети побуту його Батьківщини. Свою кімнату, яку під час навчання він винаймав разом зі своїм братом, поступово перетворив на музей української старовини та речей пов’язаних з Шевченком. “Еще в молодые годы… я задался мыслью собрать, возможно, полную коллекцию предметов, характеризующих старинный быт моей родины”, – так висловився сам Тарновський. Задля того, щоб дістати потрібні речі, Василю доводилось їздити глухими хуторами, селами, відвідувати хати простих селях та шанованих панів. Він випрошує, вимінює, купує майбутні експонати. В цьому захопленні немає нічого дивного, оскільки він походив з родини відомих меценатів та колекціонерів. У його батьківському маєтку – Качанівці, було зібрано величезну бібліотеку та унікальну картинну галерею – твори І. Айвазовського, К. Брюллова, Антона ван Дейка та багатьох інших.
– На другому етапі колекціонування, до збірки Тарновського молодшого потрапляють унікальні за своєю вартістю предмети – портрети та речі гетьманів та полкової старшини: Богдана Хмельницького, Івана Мазепи, Павла Полуботка, Дмитра Апостола, Кирила Розумовського, Семена Палія, Якова Лизогуба, предмети козацької доби, гетьманські універсали, козацькі клейноди. Про велич та серйозність зібрання Тарновського молодшого можна судити лише з кількох експонатів – шаблі Богдана Хмельницького (з викарбуваним латиною на клинці ім’ям власника); бандури Івана Мазепи та гравюри, присвяченої гетьману Київською академією; пернача Павла Полуботка; ліжка Кирила Розумовського.
– Відомо, що Василь Тарновський молодший був знайомий з художником Іллею Рєпіним і якось запросив його до свого маєтку, Качанівки, на літо – відпочити і попрацювати зі своєю колекцією старожитностей. Тоді власники брали гроші з художників, за змогу працювати з зібранням, а у Тарновського молодшого можна було робити це безкоштовно. Саме в цей час художник працює над своїм відомим полотном “Запорожці пишуть листа турецькому султану” в якій, між іншим, зобразив і власника Качанівки та навіть його кучера. Крім цього Рєпін зобразив Тарновського молодшого на портреті в образі козацького полковника. Сам Василь жартував, що коли в Україні відродиться гетьманство, саме він стане новим гетьманом.
– Особливої уваги заслуговує зібрання творчих доробків Шевченка, які нараховують понад тисячу експонатів – близько 400 акварелей, малюнків, гравюр, картин, автографи заборонених творів, листування, особисті речі, рукописи, щоденник та багато іншого. Саме на його колекції “побудовано” Державний музей Тараса Шевченка в Києві. “… це зібрання досягає такої повноти і багатства, що не має і вже не матиме рівного собі зібрання, присвяченого тій же особі” – так про Шевченківське зібрання Тарновського молодшого висловився Федір Уманець (історик, публіцист та соціолог).
– У маєток Василя Васильовича – Качанівку, постійно приїжджали відомі митці того часу. Сам лише альбом автографів почесних гостей нараховує 608 імен. Там гостювали Тарас Шевченко, Марко Вовчок, Пантелеймон Куліш, Ілля Рєпін, Микола Гоголь, Василь Штернберг та інші. Сьогодні садиба “Качанівка” – національний історико-культурний заповідник. Знаходиться у Чернігівскій області і радо приймає відвідувачів. “Качанівка” – єдина серед українських садиб, що збереглася в комплексі.
Кажуть, що Василь Тарновський мав в житті дві найбільші пристрасті – жінок та колекціонування. Він зібрав близько 10 тисяч артефактів української культури. Прославився як громадський діяч та гостинний господар, який завжди допомагав (в тому числі і фінансово) своїм відомим друзям. Не забував він про них навіть після їх смерті. Тарновський молодший не лише виділив 1000 руб. на пам’ятник-хрест на могилу Кобзаря, він прикрасив його власним твором – барельєфом Тараса Шевченка.
“Мало любити Україну до глибини душі, треба любити її до глибини своєї кишені”, – так висловлювався про колекцію Василя Тарновського молодшого інший меценат української культури, Євген Чикаленко. Цього року Україна відсвяткувала 180 років з дня народження відомого колекціонера.

Тетяна Кострикіна

Читайте також: Не просто талановита актриса, а наша землячка! Постать в історії та сучасності

 

782 всього переглядів, 3 сьогодні

  

Партнери

Залишити відгук

Ви повинні увійти щоб залишити коментар.

Ми у соцiальних мережах

Січень 2020
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Гру    
 12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031  
  • Ad 1
  • Ad 2
  • Ad 3
  • Ad 4