Лікуватися – до лікаря. У січні МОЗ ініціювало скасування спеціального дозволу на діяльність цілителів
У міністерстві пояснюють: «Регламентація роботи цілителів, що практикують народну чи альтернативну медицину, не може належати до компетенції Міністерства, оскільки така практика не відповідає сучасним медичним науковим знанням». Зараз законопроект знаходиться на громадському обговоренні.
Забороняти діяльність відповідних фахівців, які раніше вже отримали дозвіл на свою діяльність, МОЗ наміру немає. Мова йде лише про видання нових.
Це викликало бурхливу реакцію тих, хто називає себе народними цілителями. Хоча і вони погоджуються з тим, що у цьому середовищі дійсно велика кількість звичайних шахраїв, які банально заробляють гроші на нещасті інших.
МОЗ зазначає, що у законодавстві поняття «народної медицини» визначене, як «методи оздоровлення, профілактики, діагностики і лікування, що ґрунтуються на досвіді багатьох поколінь людей, усталені в народних традиціях і не потребують державної реєстрації». Однак для того, щоб фактично довести цей самий позитивний «досвід багатьох поколінь», необхідно звернутись до вузьких спеціалістів, яких в штаті МОЗу немає. Крім цього, сучасна медицина ґрунтується на доказовій базі, а щодо народних методів лікування, жодних доказових досліджень її результативності просто не існує. Тому, чиновники наголошують, що обираючи таке «лікування», пацієнт свідомо йде на ризик і МОЗ просто немає права видавати ліцензії на таку діяльність.
«Ми не забороняємо комусь, наприклад, заварювати трави, також не можемо заборонити іншій людині пити цю заварену траву. Але якщо на підставі цього закону видаються дозволи тим, хто заварює траву, то це обман людей, а не лікування. Ми в цій ситуації переживаємо не за чийсь бізнес чи гомеопатичний кабінет. А за те, що пацієнти, які бачать такі дозволи і розуміють, що закон України такі практики визнає, вдаються до них і часто втрачають не тільки гроші, а й час. І таким чином тільки ускладнюють ситуацію з лікуванням якогось захворювання. МОЗ не хоче займатися підтвердженням цих практик», – сказав у коментарі Укрінформу заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський.
З одного боку, у такий спосіб, чиновники просто знімають з себе будь-яку відповідальність за діяльність подібних «спеціалістів» і перекладають все на плечі правоохоронців. Оскільки сьогодні для того, щоб займатися народною медициною (цілительством), необхідно отримати від МОЗ спеціальний дозвіл на заняття нетрадиційною медициною. Стаття 138 Кримінального кодексу України передбачає: “Заняття лікувальною діяльністю без спеціального дозволу, здійснюване особою, яка не має належної медичної освіти, якщо це спричинило тяжкі наслідки для хворого, – карається виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, або позбавленням волі на строк до трьох років”. «Тяжкі наслідки – смерть хворого, тяжкі або середньої тяжкості тілесні ушкодження», – пояснив керівний партнер юридичної фірми “Можаєв і партнери”, Михайло Можаєв. Тобто фактично, ініціюючи скасування таких дозволів, МОЗ забороняє відповідну діяльність.
Незважаючи на все це, усі розуміють, що нетрадиційна медицина була і завжди буде, попри дозволи чи заборони. Та кожен, хто звертається до різноманітних знахарів та цілителів, мусить чітко усвідомлювати, що ці спеціалісти, на відміну від лікарів, жодної відповідальності за свої дії перед законом не несуть. І в разі якихось ускладнень, чи навіть смерті, ніхто не зможе довести, що саме дії знахаря стали причиною цього.
«Для перевірки методів альтернативної медицини, які б гарантували їх безпечність та дієвість, необхідно проводити наукові та клінічні дослідження за усталеними методиками. Такі дослідження зазвичай тривають роками і вимагають значного фінансування та широкого залучення експертів. Жоден з методів народної медицини ніяким чином не можна перевірити “на місці” у момент звернення цілителя за дозволом», – зазначено на сайті МОЗ.
Зараз законопроект знаходиться на громадському обговоренні. Пропозиції та зауваження можна надсилати до Міністерства охорони здоров’я України за адресою – 01601, м. Київ-601, вул. Михайла Грушевського, 7, E-mail: dm.yaroslava@gmail.com; (044) 200 08 16.
Законопроект, пояснювальна записка та аналіз регуляторного впливу оприлюднені шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров’я України в інтернеті www.moz.gov.ua.
Термін обговорення законопроекту становить місяць з моменту його оприлюднення.
Тетяна Кострикіна
Читайте також: Про призов громадян на строкову військову службу. Наказ військового комісара Первомайського ОМВК
1139 всього переглядів, 2 сьогодні
