Костюми для Дітріх та Бергман – від українки
Постать в історії та сучасності
У 1949 році вперше за історію «Оскара» оголосили номінацію «Кращий костюм» і його отримала українка – Варвара Каринська за кольорову стрічку «Жанна д’Арк” з Інгрід Бергман у головній ролі.
Як же так сталось, що першою таку визначну нагороду отримала саме модельєр з України?
Народилась Варвара у заможній родині відомого харківського текстильного магната. Він обожнював своїх дітей та виконував їх найменші забаганки. А було дітей аж десятеро. В атмосфері родинної любові та підтримки і зростала Варя.
Змалечку вона обожнювала шиття та вишивання. Не зважаючи на своє захоплення, у Харківському університеті дівчина отримала диплом юриста.
До 30-ти років Варвара стала мамою та встигла двічі вийти заміж. З другим своїм чоловіком вона переїхала до Петербурга. Тут Каринська змогла відкрити свою першу справу – ательє, в якому одягалась нова більшовицька еліта та дипломати. Крім цього, організувала чайний салон та дитячу школу вишивки.
Саме завдяки вишивці їй вдалось врятуватись і виїхати у 1928 році до Європи. Вона зібрала свої родинні цінності, розшила ними костюми і поїхала нібито проводити виставку радянської вишивки, насправді ж назавжди покинула Росію.
Коли це трапилось, їй було вже 40. Незважаючи на вік, саме закордоном Варварі Каринській вдалось повністю реалізувати свій природній талант. Природній, оскільки вона не отримала жодної спеціальної дизайнерської освіти.
Де б не жила дизайнерка, всюди відкривала своє ательє – у Парижі, Лондоні а згодом іу Нью-Йорку. Каринська співпрацювала з Сальвадором Далі, Анрі Матіссом, Марком Шагалом, Паблом Пікассо. В її костюмах виступала знаменита балетна трупа Ballets Russes de Monte Carlo.
У 1932 році Варвара Каринська знайомиться з відомим хореографом Джорджем Баланчиним. Це знайомство змінило її життя. Пізніше, він назвав її «Шекспіром театрального костюму» і визнав, що на половину успіх його вистав залежав від цієї жінки.
У роки Другої Світової, Варвара переїхала до США. Співпраця Каринської та Баланчина продовжилась – понад 40 років вона створювала костюми для New York City Ballet, для близько 50 балетів.
Саме Каринській балерини завдячують своїми легенькими спідницями. До приходу Варвари у балетне мистецтво, у спідниці вшивали дротяний каркас, щоб підтримувати кут 90 градусів. Це створювало купу незручностей для танцівників. Якщо підійти до партнера занадто близько – пачка могла задертись і навіть набити синець. Варвара змінила все – повністю відмовилась від металу. Зшивала 10-12 шарів шифону так, щоб верхні шари були коротші від нижніх. Такі спідниці не тільки були легкими та об’ємними, вони не заважали танцюристам рухатись. Інколи, Каринська з внутрішньої сторони вишивала квітку – крім танцівниці її ніхто не бачив, однак така мила деталь підіймала настрій перед виступом.
Встигла українська дизайнера попрацювати і у кінематографі – одягала голлівудських кінодів Марлен Дітріх та Інгрід Бергман. За роботу у стрічці «Жанна д’Арк» з Інгрід Бергман отримала «Оскар». За чотири роки її знову номінували – за стрічку «Ханс Кристіан Андерсен».
Варвара Каринська увійшла в історію моди. Це вона винайшла фасон ліфа з широким вирізом, який відкриває плечі. Його використала Коко Шанель для своєї першої маленької чорної сукні.
Варвара не дожила до свого 100-річчя всього три роки.
Підготувала Тетяна Кострикіна
Читайте також: Мате руками українців. Постать в історії та сучасності
787 всього переглядів, 1 сьогодні
