Інтегрований курс предметів – поки що пілотний проект МОН. Не так страшні зміни, як їх малюють
Однією зі складових реформи освіти є впровадження у шкільну програму інтегрованих предметів. З 1 вересня цього року в 10-му класі можна буде вивчати інтегрований курс «Природничі науки», який об’єднає хімію, фізику, біологію, географію та астрономію. Цей крок викликав бурхливу реакцію у суспільстві, розділивши його на прихильників та категоричних противників такого об’єднання. Однак, перед тим, як критикувати необхідно розібратись – що саме пропонує МОН.
Наразі цей інтегрований курс є пілотним проектом і не є обов’язковим для всіх навчальних закладів. Для участі у цьому експерименті запрошують навчальні заклади, де є класи суспільно-гуманітарного, спортивного та художньо-естетичного напряму. Курс розрахований лише на учнів, які не планують здавати ЗНО з природничих наук. Викладати можуть вчителі природничих предметів, для цього їм не потрібна перекваліфікація. Наразі не відомо, хто саме зголосився на таку пропозицію. Триватиме цей експеримент два роки, поки пройде повний курс 10-11 клас. Потім будуть оголошені результати та прийняте остаточне рішення, щодо впровадження такого курсу для всіх шкіл.
Для чого потрібен цей інтегрований курс? З 2010 року в старшій школі введено профільне навчання. Відповідно, учні гуманітарних класів вивчають 20 предметів, в тому числі малогодинні природничі предмети (фізику – 2 год. на тиждень, хімію – 1 год., біологію – 1,5 год., і географію тільки в 10 класі 1,5 год.) Говорити про ефективне вивчення предметів за такої малої кількості годин не доводиться. Більше того, зміст цих предметів часто дублюється (будову атома вивчають на уроках хімії та фізики) і час, якого і так небагато, витрачається на повторення. Інтегрований курс дозволить учням отримати базові знання з цих предметів та сформувати цілісну картину світу. Крім того, це зменшить навантаження на дитину, і дозволить зосередитись на профільних предметах.
В МОН розробили 4 різні проекти навчальних програм цього курсу. «Програми першого і другого проекту побудовані так, щоб пояснити особливості природних явищ та технологічних процесів з позицій кожної з природничих наук. Програма третього проекту акцентована на дослідження причинно-наслідкових зв’язків, що зумовили сучасний спосіб життя людства, та їх вплив на можливе майбутнє, а програма четвертого проекту пропонує модульний підхід до вивчення природничих предметів», – пояснюють у Міністерстві.
Щодо забезпечення новими навчальними матеріалами – поки триває експеримент, триватиме розробка підручників та посібників. Оскільки неможливо створити адекватний підручник, поки не закінчиться випробування цього пілотного проекту. «Допомагати школам у пілотуванні курсу можуть Інститути післядипломної педагогічної освіти, у повноваження яких входить, зокрема, методична підтримка. У межах освітнього проекту «На урок» також буде оголошено конкурс на кращі навчальні матеріали до уроків з інтегрованого курсу» – зазначено на сайті МОН.
Найбільше побоювань серед групи противників таких змін, викликає якість отриманих знань. На їх думку, після проходження такого курсу діти не матимуть достатньо знань з даних предметів. «Це призведе до подальшого падіння загального інтелектуального рівня випускників, зменшення потреби у вчителях з цих предметів, а надалі – до зниження кількості аспірантів, наукових і науково-педагогічних працівників, що може викликати посилення занепаду вітчизняної науки і системи вищої освіти», – побоюються в НАНУ. Однак, вже багато років поспіль ми спостерігаємо ситуацію, коли вивчення предметів, відірваних один від одного призводить до того, що знання так і залишаються відокремленими від життя. Після вивчення біології – діти нічого не знають про ті процеси, які відбуваються в їх організмі. А вивчення хімії, побудоване на розв’язуванні задач, не дає навіть елементарних знань з побутової хімії. Практика інтегрованих предметів дає можливість засвоїти закони природи та різноманітних явищ, максимально наближених до ситуацій, з якими людина стикається в повсякденному житті. Наприклад, ситуації пов’язані зі здоров’ям, захворюваннями, використанням природних ресурсів, станом навколишнього середовища, впливом науки і технологій.
Застосування інтегрованих курсів у світовій практиці викладання зустрічається в багатьох країнах. Наприклад, у школах США викладають разом фізику, хімію та біологію. Цей курс є обов’язковим для отримання диплома про повну загальну середню освіту. Аналогічний курс читають і в приватних та державних школах Канади. Поглиблено його вивчають у спеціалізованих школах.
У Великій Британії природничі науки починають опановувати ще в початковій школі. Передбачено чотири рівні вивчення предмета. Британські школярі можуть вчитися до 18 років, проте фізика, хімія і біологія необов’язкові після 16 років – це було законодавчо врегульовано ще в 2008 році.
Природничі науки разом з технологіями вивчають у школах Сінгапуру та Ізраїлю, однак, є і окремі природничі предмети.
І що показово, отримані результати всюди позитивні. Побоювання освітян цілком зрозумілі – їм бути першими і приймати весь удар труднощів переходу на новий лад на свої плечі. Насправді ж, успіх такої ідеї цілком і повністю залежить саме від готовності та бажання вчителів змінювати та розвиватись. У МОН обіцяють надавати різнобічну допомогу таким новаторам, але основний тягар все ж ляже на самих вчителів.
Наразі зарано говорити про результати, та й для чого, якщо їх ще немає. Протягом цих двох років ми зможемо на практиці оцінити всі плюси та мінуси таких нововведень та дати адекватну, ґрунтовну відповідь – чи потрібні інтегровані предмети українській школі.
Тетяна Кострикіна
Читайте також: А ты уже подал объявление на сайте vsesvit-news.info?
1892 всього переглядів, 1 сьогодні
