Ласкаво просимо, відвідувач! [ Реєстрація | Вхід

Герої серед нас. Олексій Соколовський – боєць 93-ї механізованої бригади

ПУБЛІКАЦІЇ, Суспільство 09.09.2018

Про те, що замість другої лінії оборони, Олексій з двоюрідним братом Сашком одразу опиняться в бою, вони батькам не сказали. Хлопці і самі не чекали, що цей бій, перший і одразу ж такий страшний і кривавий, станеться з ними так швидко. Відмовитися? Хіба можна? Чи ти жартуєш? Там, в аеропорту хлопців поливають снарядами і бензином, а вони відмовляться?

Ні. Безглуздо. Нечесно. Так не зробив жоден з них. Вони готувалися до цього бою кілька місяців – берегли набої на навчальних стрільбах, аби їх не забракло під час справжнього бою, купували рації і зарядні пристрої до них. Утім, взяти їх з собою у бій не встигли. Машина зі спорядженням затрималась. А справа не чекала. Чому їх, необстріляних резервістів, кинули тоді у той бій? Може, тому що у роті більшість були добровольцями, та ще й з Донбасу? Мовляв, нехай ідуть і покажуть, на що здатні. А, може, більше не було кому чи ніхто просто не хотів?

Вони рушили у бік монастиря біля села Піски, з якого бойовики обстрілювали аеропорт, рано вранці, 17 січня. Коли почався мінометний обстріл, машини глохли, харчали, спинялися, наражаючи на небезпеку згоріти всіх, хто був усередині. Вражений уламками люк скорчився, і не випускав їх приблизно десять хвилин. А коли вони врешті вийшли з машини, то замість того, аби повернутися назад, знову рушили вперед, туди, де був ворог. Такий наказ. Йшли пішки під прикриттям машини. Він ніс у руках півтори тисячі набоїв. Брат тримав кулемет. Утім, випробувати себе в умовах справжнього бою хлопці не встигли.

Шквал ворожих мін накрив їх обох одночасно. Свідомість не втрачав. Тільки події і люди розмістилися в голові наче у матриці. Звук вибуху, пронизуючий біль, морок, потім крик санітарки «три плюс дуже багато», далі рентгени, обличчя, «вени злиплися, тиск падає»…

Потім він дізнається, що його вцілілі товариші все ж дійдуть далі і майже виконають поставлене завдання. Але відступлять.

Коли до нього у реанімацію прийдуть журналісти, він чесно скаже їм, чому так сталося: операція провалилася, бо була погано спланована, що у його хлопців не було резерву і не вистачало набоїв. Зрештою, його колеги з підрозділу відступили тільки тому, що у них закінчився боєкомплект – інакше б ішли далі, вперед, допомагати тим, хто стояв в аеропорту.

Вікторія Ходаківська

Читайте також: Герої серед нас: Олександр Грищенко

 

888 всього переглядів, 1 сьогодні

  

Партнери

Залишити відгук

Ви повинні увійти щоб залишити коментар.

Ми у соцiальних мережах

Березень 2024
Пн Вт Ср Чт Пт Сб Нд
« Лют    
 123
45678910
11121314151617
18192021222324
25262728293031
  • Ad 1
  • Ad 2
  • Ad 3
  • Ad 4