Батьківський комітет – VIP? Самокоронований рябчиком імператорським!
Про батьківські комітети та їхні повноваження у школах та садочках.
Проблема функціонування батьківських комітетів у закладах освіти постала давно і не обговорюється належним чином, а зазвичай повністю або частково звалюється на установу. Проте у кожній ситуації варто детально розібратися, адже іноді буває, що педагоги нахабніють або лише мають вигляд злочинців завдяки діяльності «VIP-касти», яка через власні інтереси не виконує роботу належним чином. Хвала, що є багато лідерів, які відмінно працюють на благо колективів! Але інколи «подвиХи» батьківських комітетів достойні уваги правоохоронних органів органів, і йдеться окремо саме про цю категорію. Сумлінних просимо не сприймати статтю на свій рахунок!
Заглянемо у законодавство, оскільки не всі досконально розуміють, що таке батьківський комітет (далі – БК), які його обов’язки. Визначимося, що робити в окремих випадках його неправомірних вчинків.
«Комітети є добровільними органами громадського самоврядування, створеними на основі єдності інтересів батьків щодо реалізації прав та обов’язків своїх дітей під час організації їх життєдіяльності у закладі». (Примірне положення про батьківські комітети (раду) дошкільного навчального закладу, 1. 2.). Обраний орган мусить керуватися виключно законодавством із прав дитини, і міжнародним також. Мета діяльності – «захист законних інтересів дітей в органах громадського самоврядування закладу, у відповідних державних, судових органах, забезпечення постійного та систематичного взаємозв’язку батьків і педагогічного колективу закладу, а також надання допомоги батькам та педагогічному колективу щодо реалізації завдань дошкільної освіти». (А як уявляють мету тисячі батьків?) Завдань у БК описано аж 10. На першому місці – «збереження та зміцнення здоров’я дітей», далі – формування у дітей різнобічних цінностей. Нижче описано: «зміцнення зв’язків між родинами, навчальним закладом і громадськістю з метою встановлення єдності їх виховного впливу на дітей», а також обмін досвідом у вихованні, робота з батьками колективу у сферах психологічно-правовій, педагогічній, оздоровчій та дозвілля. І тільки в кінці документу сказано про вирішення матеріально-технічних питань садочка або школи. Основними принципами роботи названо колегіальність, толерантність і відповідальність та підзвітність перед батьками.
Серед ключових прав комітету: вирішення будь-яких питань про вдосконалення умов навчання і життєдіяльності дітей, забезпечення матеріальної допомоги для закладу, встановлюючи зв’язки з державними установами, організаціями тощо; залучати батьківські кошти для покращення матеріально-технічної бази закладу. БК зобов’язаний виконувати затверджений головою план роботи. Тобто варіативність у діяльності допускається, але вона аж ніяк не може суперечити Конституції України, законам “Про освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про об’єднання громадян”, Конвенції ООН “Про права дитини”, Положенню про навчальний заклад, статуту навчального закладу тощо. Парадокс, але члени БК часто самі не знають про власні повноваження. І не бажають розбиратися.
Обирати комітет стало нормою, проте мало хто знає, що за законом і бажанням батьків його може взагалі не бути. У нас вибори відбуваються способами: «а давайте я» і «нехай Іванова буде». А нехай! Наша хата скраю, обрали – і добре. А буває пішачок і на замовлення закладу/педагога, який хоче зібрати з батьків якнайбільше коштів і контролювати вільнодумство. Мета походу до батьківського комітету – намагатися справді виправити ситуацію після оцінки обставин, у яких опинилася дитина – використовується рідко. Буває й таке:
– Стати прихвоснем для власної вигоди, автоматично використовуючи і підставляючи увесь батьківський колектив з дітьми.
– Збирати кошти, аби користуватися ними самому.
– Нарешті хоч таким способом покомандувати кимось.
Тому часто напрошується збірний образ «тарганиська», якому всі батьки доручають долю своїх дітей, «Щоб безсоромне опудало Бідну малечу марудило». А діти завжди залишаються крайніми!
Голда Меїр сказала: «Лідер, який без вагань ввергає свій народ у битву, не годиться на роль лідера». Л. Толстой говорив: «Звільнення себе від праці є злочином».
За Законом України «Про освіту» та Конституцією ніхто не має права змушувати робити добровільні внески. У багатьох країнах збирання коштів на покращення функціонування закладів освіти справді за бажанням, а у нас колективи батьків найчастіше страждають через здирництво. Ось що восени 2017 р. сказала голова БК Е. Даньків мамі першокласниці (переселенці, Ужгород, НВК «Престиж»): «Мене попросили, щоб я тобі дзвонила… У вас не буде ні парти, ні шкафчика…, не буде за чим сидіти навіть… Держава нам їх не дає, ми їх самі маєм купити». Мова йде про 100 $ на ремонт класу і меблі.
Батьки – не єдина інстанція, а всього один із багатьох варіантів меценатства. Саме освітяни разом із БК мусять шукати кошти у державних та приватних організаціях, установах. Завданням комітету є дбати про дітей, відстоюючи інтереси усіх сторін і згладжуючи гострі кути. Якщо школа/садочок головні, – значить обранці не виконують свої обов’язки. Вони розпалюють розбрат і цькують батьків? Це вже подвійне порушення! Місія правильного збирання коштів можлива, і конфлікту можна уникнути за столом переговорів. Треба радитися й тоді, коли на загальні кошти хочеться самовільно купувати будь-що чи вручати педагогу презент і «виляти задом» для власної вигоди. А «ненормальність» вільнодумства не варто так гнітити, щоб змінити систему. У США, наприклад, узагалі не практикується піднесення подяк: корупція майже відсутня в усіх сферах життя.
Контролюючий орган у подібних питаннях – управління з боротьби з економічною злочинністю. Можна звертатися у відділення поліції, прокуратури. У великий містах діють громадські організації, здатні надати допомогу. Та головне – не пропускайте батьківських зборів та не мовчіть! Якщо колектив батьків не задоволений роботою комітету з будь-якого приводу, його представників можна переобрати або взагалі відмінити орган на основі закону.
«Вправні підлабузники зазвичай не менше вправні наклепники». (Н. Бонапарт)
VIP – саме дитячий колектив, і діяльність волонтерів покликана в першу чергу створити належні умови навчанню та вихованню на рівноправних засадах. Проте глобальним є використання членами БК вишуканих методів задобрювання педагога (і це не тільки тотальне збирання коштів), щоб той «правильно» виховував лише їхніх нащадків. Дарма, що це втручання у виховний процес і порушення прав дітей, навіть власного нащадка.
Конкретний випадок: педагог не потурбувався про вручення «VIP-донечкою» подарунка визначеному хлопчику на 6 грудня (коли хлопчиків менше). Член комітету вважає такий вчинок неприйнятним, адже він – «пуп землі». Але педагог не може піти проти методики виховання і дозволити одному вихованцю бути над іншими в колективі. Він знає, що підстеляння соломки шкідливе для дитини: одного разу подібна ситуація може обернутися катастрофою. Тому освітянин ставиться до всіх однаково, моделюючи ситуації з життя на майбутнє і формуючи моральні цінності колективу: повагу, щирість, любов тощо. Щодня догоджати одній дитині він не може з точки зору закону, моралі та фізично (для цього є інші заклади з індивідуальними заняттями). Для забезпечення «правильної» ситуації члени комітету, трапляється, приховують істину від усього колективу батьків у випадку конкретної ситуації та створюють наклеп, «вибілюючи» себе за рахунок байок про окремих батьків. Зрадник вислуховує, про що вони говорять, і навіть розвиває думку, входячи у довіру. Батьки йому ще й допомагають виконувати посадові обов’язки, а наступного дня «шістка», не розбираючись у ситуації, встромляє їм ніж у спину, ще й нахабно бреше. І педагог вірить. А якщо «VIP» на питання «чому?» говорить: «Потому что посчитала нужным», то мета може бути точно одна: стати «королевою». Сьогодні підставила одних, а завтра інших: про колегіальність і толерантність тут не може бути й мови.
Побороти брехні може як батьківський колектив, згуртувавшись, так і педагогічний. Достатньо просто вирішувати питання за столом переговорів, цивілізовано. Надійний варіант – переобрати комітет. У КК України немає статті, яка карає за наклеп. До речі, у Франції, США, Канаді, Данії, Австрії, Іспанії кримінальна відповідальність є. Карати там можуть і позбавленням волі на кілька років, і виправними роботами, і штрафами, але там і законодавство досконаліше. А українцям з діючих за адресою тільки пекельні закони прописані: «А брехунів там заставляли лизать гарячих сковород…» (І. Котляревський).
Виявляється, Конфуцій неправильно виховує словами: «Мати чисте серце і любити свого ближнього як самого себе». Кажете, у куток відправляти! Ага, бо тваринні закони превалюють над людськими. А в Німеччині (Північна Рейн–Вестфалія) працюють так: батьківський комітет завжди реагує на пропозиції батьків у класі, просуває їх на розгляд батьківського комітету у гімназії або конференції у школі. Саме він залагоджує конфлікти будь-якого рівня у трикутнику педагогічний колектив-батьки-діти. Функцій, які виконує організація, безліч, вони схожі з тими, які описано в нашому законодавстві, але ж діють на повну силу. Наших «тарганиськ» – туди послати, на заробітки, щоб і у німців «покращення» настало!
І на останок: мало кому відома справжня друга частина прислів’я: «Моя хата скраю, нічого не знаю». А козаки – предки наші – казали: «…першим ворога зустрічаю!» Чи не варто батькам разом придивитися до чужого кращого або до свого минулого, якщо зі своїм сучасним тяжко розібратися? Усі ж проблеми можна вирішити, треба тільки посилено працювати. І не забувати, що БК з усім колективом повинен бути тою єдиною силою, яка дбає про всіх дітей разом, як описано у процитованому вище документі. Чи все це не запорука міцності, ефективності роботи у вихованні дітей? Якщо у нас активність і небайдужість визнається як «ненормальність», то від тваринних інстинктів клонів Януковича ми ще довго будемо страждати разом, причому – не лише в освіті.
Катерина Муцет
Читайте також: У Законі України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» – важливі нововведення: терміновий заборонний припис та штраф
1496 всього переглядів, 1 сьогодні