8 березня: народний календар
Кого треба гукати цього дня та хто може вилізти з могили.
Нині «зеленого» Полікарпа. Якщо було холодно і весна затримувалась, треба було її гарненько погукати, пише Укрінформ.
У давнину 8 березня не святкували, а жіноча солідарність хоч і була, але вкрай слабка. Слова «берегиня» не зустріти в жодному українському словнику й етимологія цього слова не зрозуміла. В дуже ранні часи Київської Русі «берегинями» називали болотяних духів, що жили поблизу річок, «родичок» русалок. За іншою версією, «берегині» – це знову ж таки духи, які існували на пограниччі, оберігаючи людей від сил зла – упирів. Ключове слово тут «берег», «оберігати». У 80-их роках ХХ століття, на хвилі потужного національного відродження, з’явилося слово-міфологема «Берегиня», яке ототожнювалося з образом української жінки – хранительки родинного вогнища, національних традицій, дружини і матері. Вигадали його чоловіки-письменники. Насправді ж становище української жінки в давнину було не надто райдужним. Звісно, українки мали певну свободу на відміну від тих таки росіянок чи південних слов’янок, але межі тієї свободи були вкрай вузькими. Хвороба, смерть, мали зазвичай не чоловічу, а саме жіночу подобу. У Болгарії жінку-покійницю навіть закопували на півметра глибше ніж чоловіка. Боялися, що вилізе.
Іменинники нині Олександр, Олексій, Микола, Михайло, Сергій.
Читайте також: «Подих весни»: Первомайський музей покаже, що можна зробити голкою і ниткою
580 всього переглядів, 1 сьогодні
