13 лютого – святителя Микити, затворника Печерського. Народний календар
Нині Микити та чи не рано ще «добрі чоботи ховати».
Сьогодні церква згадує святителя Микиту, затворника Печерського, пише Укрінформ. З Микитою відбулась прецікава історія. Жив він у ХІІ столітті. Майже хлопчиком потрапив у Києво-Печерський монастир. Спочатку був послушником, потім братія постригла його в ченці. Ходив він у монахах, але невдовзі вирішив піти у затвор – тобто, молитися і постувати усамітнено. Старі монахи всіляко відмовляли Микиту від такої сумнівної справи, але він не послухався їх. Спочатку все було начебто чудово, втім зовсім скоро молодий чернець впав у спокусу: до нього у вигляді Ангела явився біс і сказав: «Микито, чи не забагато ти молишся? Давай-но зробимо так: ти будеш лише читати й повчати інших, а я молитимуся за тебе». Микита погодився. Відтоді біс оселився в келії Микити й робив вигляд, що молиться за ченця, а сам лише черево собі чухав та з радощів хвоста крутив. А Микита чудесним чином вивчив на пам’ять увесь Старий Заповіт, який міг цитувати цілими книгами, точнісінько так, як доктор Пі колись показував фокуси з числами. Натомість не міг і слова прочитати з Євангелія і забув «Отче наш». Чим би це закінчилося – відомо, але святі старці прийшли й молитвами вигнали біса, врятувавши таким чином Микиту від загибелі. Відтоді Микита жив у пості й молитві, в усьому слухаючи старших наставників, а невдовзі став досить досвідченим у духовному житті ченцем. Його навіть обрали єпископом у Новгороді. Там він і помер, там і по сьогодні знаходяться його мощі.
На Микити українські селяни не святкували, чекали Стрітення – останнього великого свята зими, своєрідного пограниччя між зимою і весною. А ще казали: «Лютий додає до весни охоти, але ти взувай ще добрі чоботи».
Іменинники сьогодні Микита, Віктор, Євдоксія.
Читайте також: Арсену Сенчишаку діагностували гостру монобластну лейкемію: потрібна допомога
608 всього переглядів, 1 сьогодні
